| person | singular | plural |
| future: |
| 1. | я завдава́тиму кло́поту | ми завдава́тимемо / (завдава́тимем) кло́поту |
| 2. | ти завдава́тимеш кло́поту | ви завдава́тимете кло́поту |
| 3. | він/вона завдава́тиме кло́поту | вони завдава́тимуть кло́поту |
| present: |
| 1. | я завдаю́ кло́поту | ми завдаємо́ / (завдає́м) кло́поту |
| 2. | ти завдає́ш кло́поту | ви завдаєте́ кло́поту |
| 3. | він/вона завдає́ кло́поту | вони завдаю́ть кло́поту |
| active participle | - |
| adverbial participle | завдаючи́ кло́поту |
| past: |
| masc. | я/ти/він завдава́в кло́поту | ми/ви/вони завдава́ли кло́поту |
| fem. | я/ти/вона завдава́ла кло́поту |
| neutr. | воно завдава́ло кло́поту |
| active participle | - |
| passive participle | - |
| impersonal participle | - |
| adverbial participle | (завдава́вши кло́поту) |
| imperative: |
| 1 pers. | | завдава́ймо кло́поту! |
| 2 pers. | завдава́й кло́поту! | завдава́йте кло́поту! |