Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
ворогува́ти
дієслово (недок., неперех.)
jemandem feindlich gesonnen sein, mit jemandem auf Kriegsfuß stehen
інфінітив: ворогува́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я ворогува́тиму | ми ворогува́тимемо / (ворогува́тимем) |
| 2. | ти ворогува́тимеш | ви ворогува́тимете |
| 3. | він/вона ворогува́тиме | вони ворогува́тимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я ворогу́ю | ми ворогу́ємо / (ворогу́єм) |
| 2. | ти ворогу́єш | ви ворогу́єте |
| 3. | він/вона ворогу́є | вони ворогу́ють |
| активний дієприкметник | ворогу́ючий |
| дієприслівник | ворогу́ючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він ворогува́в | ми/ви/вони ворогува́ли |
| ж. | я/ти/вона ворогува́ла |
| с. | воно ворогува́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | ворогува́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ворогу́ймо! |
| 2 ос. | ворогу́й! | ворогу́йте! |
...
вопло́чення
во́рвань
воркота́ти
воркоті́ти
во́рог
￫ ворогува́ти ￩
ворогу́ючий
ворожби́т
воро́же
воро́жий
ворожи́ти
...
Написати авторам словника