Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
доручи́ти
дієслово (док., перех.)
beauftragen, einen Auftrag erteilen, (machen) lassen; anvertrauen, auftragen
інфінітив: доручи́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я доручу́ | ми дору́чимо / (дору́чим) |
| 2. | ти дору́чиш | ви дору́чите |
| 3. | він/вона дору́чить | вони дору́чать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він доручи́в | ми/ви/вони доручи́ли |
| ж. | я/ти/вона доручи́ла |
| с. | воно доручи́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (дору́чений) |
| безособовий дієприкметник | дору́чено |
| дієприслівник | доручи́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | доручі́мо! / (доручі́м!) |
| 2 ос. | доручи́! | доручі́ть! |
...
доруча́ти
доруча́тися
дору́чений
дору́чення
доручи́тель
￫ доручи́ти ￩
доручи́тися
доса́да
доса́дливий
доса́дливо
доса́дний
...
Написати авторам словника