Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
передоручи́ти
дієслово (док., перех.)
einem anderen anvertrauen / überantworten, (an jemanden anderes) delegieren
інфінітив: передоручи́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я передоручу́ | ми передору́чимо / (передору́чим) |
| 2. | ти передору́чиш | ви передору́чите |
| 3. | він/вона передору́чить | вони передору́чать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він передоручи́в | ми/ви/вони передоручи́ли |
| ж. | я/ти/вона передоручи́ла |
| с. | воно передоручи́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (передору́чений) |
| безособовий дієприкметник | передору́чено |
| дієприслівник | передоручи́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | передоручі́мо! / (передоручі́м!) |
| 2 ос. | передоручи́! | передоручі́ть! |
...
передо́к (#2)
передопла́та
передоруча́ти
передору́чений
передору́чення
￫ передоручи́ти ￩
пе̣редоста́нній
передпенсі́йний
передпла́та
передплати́ти
передпла́тне вида́ння
...
Написати авторам словника