Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
приуро́чити
дієслово (док., перех.)
anberaumen, ansetzen, zeitlich festlegen, (terminlich) abstimmen mit etwas
інфінітив: приуро́чити
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я приуро́чу | ми приуро́чимо / (приуро́чим) |
| 2. | ти приуро́чиш | ви приуро́чите |
| 3. | він/вона приуро́чить | вони приуро́чать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він приуро́чив | ми/ви/вони приуро́чили |
| ж. | я/ти/вона приуро́чила |
| с. | воно приуро́чило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (приуро́чений) |
| безособовий дієприкметник | приуро́чено |
| дієприслівник | приуро́чивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | приуро́чмо! |
| 2 ос. | приуро́ч! | приуро́чте! |
...
притя́гувати
притя́гуватися
приуро́чений
приуро́ченість
приуро́чення
￫ приуро́чити ￩
приуро́чування
приуро́чувати
прифронтова́ сму́га
прифронтови́й
прихили́ти
...
Написати авторам словника