Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
апотеозо́ваний
апотеозува́ти
апотеозо́ваний
прикметник
gerühmt, gepriesen, lobgepriesen, ein Loblied gesungen
| чоловічий |
| Зв. | апотеозо́ваний |
| Р. | апотеозо́ваного |
| Д. | апотеозо́ваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | апотеозо́ваним |
| М. | апотеозо́ваному / апотеозо́ванім |
| жіночний |
| Зв. | апотеозо́вана / (апотеозо́ваная) |
| Р. | апотеозо́ваної |
| Д. | апотеозо́ваній |
| Зн. | апотеозо́вану / (апотеозо́ваную) |
| О. | апотеозо́ваною |
| М. | апотеозо́ваній |
| середний |
| Зв. | апотеозо́ване / (апотеозо́ванеє) |
| Р. | апотеозо́ваного |
| Д. | апотеозо́ваному |
| Зн. | апотеозо́ване / (апотеозо́ванеє) |
| О. | апотеозо́ваним |
| М. | апотеозо́ваному / апотеозо́ванім |
| множина |
| Зв. | апотеозо́вані / (апотеозо́ванії) |
| Р. | апотеозо́ваних |
| Д. | апотеозо́ваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | апотеозо́ваними |
| М. | апотеозо́ваних |
Komparativ und Superlativ: -
апотеозований zu апотеозува́ти
дієслово (недок. і док., перех.)
zu Ehren bringen, erhöhen, rühmen, preisen, lobpreisen, ein Loblied singen
інфінітив: апотеозува́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я апотеозува́тиму | ми апотеозува́тимемо / (апотеозува́тимем) |
| 2. | ти апотеозува́тимеш | ви апотеозува́тимете |
| 3. | він/вона апотеозува́тиме | вони апотеозува́тимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я апотеозу́ю | ми апотеозу́ємо / (апотеозу́єм) |
| 2. | ти апотеозу́єш | ви апотеозу́єте |
| 3. | він/вона апотеозу́є | вони апотеозу́ють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | апотеозу́ючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він апотеозува́в | ми/ви/вони апотеозува́ли |
| ж. | я/ти/вона апотеозува́ла |
| с. | воно апотеозува́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | апотеозо́ваний |
| безособовий дієприкметник | апотеозо́вано |
| дієприслівник | апотеозува́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | апотеозу́ймо! |
| 2 ос. | апотеозу́й! | апотеозу́йте! |
...
апо́столка
Апо́столове
апо́стольство
апо́стольський
апо́строф
￫ апотеозо́ваний ￩
апотеозува́ти
апофео́з
апофео́зний
апперципо́ваний
апперципува́ти
...
Написати авторам словника