 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
вжи́тий (#1)
вжи́тий (#2)
вжи́ти (#1)
вжи́тий (#1)
прикметник
gebraucht, benutzt, verwendet, angewandt; zu sich genommen, konsumiert
| чоловічий |
| Зв. | вжи́тий |
| Р. | вжи́того |
| Д. | вжи́тому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вжи́тим |
| М. | вжи́тому / вжи́тім |
| жіночний |
| Зв. | вжи́та / (вжи́тая) |
| Р. | вжи́тої |
| Д. | вжи́тій |
| Зн. | вжи́ту / (вжи́тую) |
| О. | вжи́тою |
| М. | вжи́тій |
| середний |
| Зв. | вжи́те / (вжи́теє) |
| Р. | вжи́того |
| Д. | вжи́тому |
| Зн. | вжи́те / (вжи́теє) |
| О. | вжи́тим |
| М. | вжи́тому / вжи́тім |
| множина |
| Зв. | вжи́ті / (вжи́тії) |
| Р. | вжи́тих |
| Д. | вжи́тим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вжи́тими |
| М. | вжи́тих |
Komparativ und Superlativ: -
вжи́тий (#2)
прикметник
alt, verbraucht, benutzt
| чоловічий |
| Зв. | вжи́тий |
| Р. | вжи́того |
| Д. | вжи́тому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вжи́тим |
| М. | вжи́тому / вжи́тім |
| жіночний |
| Зв. | вжи́та / (вжи́тая) |
| Р. | вжи́тої |
| Д. | вжи́тій |
| Зн. | вжи́ту / (вжи́тую) |
| О. | вжи́тою |
| М. | вжи́тій |
| середний |
| Зв. | вжи́те / (вжи́теє) |
| Р. | вжи́того |
| Д. | вжи́тому |
| Зн. | вжи́те / (вжи́теє) |
| О. | вжи́тим |
| М. | вжи́тому / вжи́тім |
| множина |
| Зв. | вжи́ті / (вжи́тії) |
| Р. | вжи́тих |
| Д. | вжи́тим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вжи́тими |
| М. | вжи́тих |
Komparativ und Superlativ: -
вжитий zu вжи́ти (#1)
дієслово (док., перех.)
gebrauchen, benutzen, verwenden, anwenden; zu sich nehmen, konsumieren
інфінітив: вжи́ти (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я вживу́ | ми вживемо́ / (вживе́м) |
| 2. | ти вживе́ш | ви вживете́ |
| 3. | він/вона вживе́ | вони вживу́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він вжив | ми/ви/вони вжили́ |
| ж. | я/ти/вона вжила́ |
| с. | воно вжило́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | вжи́тий |
| безособовий дієприкметник | вжи́то |
| дієприслівник | вжи́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | вживі́мо! / вживі́м! |
| 2 ос. | вживи́! | вживі́ть! |
...
вжива́тися (#1)
вжива́тися (#2)
вжи́ти (#1)
вжи́ти (#2)
вжи́ти за́ходів
￫ вжи́тий (#1) ￩
￫ вжи́тий (#2) ￩
вжи́тися
вжитко́вий
вжи́ток
...
Написати авторам словника