 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
ви́волочений
ви́волокти
ви́волочити
ви́волочений
прикметник
herausgezogen, herausgezerrt, herausgeschleppt, herausgeschleift; gezupft, geziept, gezerrt, herausgerissen
| чоловічий |
| Зв. | ви́волочений |
| Р. | ви́волоченого |
| Д. | ви́волоченому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ви́волоченим |
| М. | ви́волоченому / ви́волоченім |
| жіночний |
| Зв. | ви́волочена / (ви́волоченая) |
| Р. | ви́волоченої |
| Д. | ви́волоченій |
| Зн. | ви́волочену / (ви́волоченую) |
| О. | ви́волоченою |
| М. | ви́волоченій |
| середний |
| Зв. | ви́волочене / (ви́волоченеє) |
| Р. | ви́волоченого |
| Д. | ви́волоченому |
| Зн. | ви́волочене / (ви́волоченеє) |
| О. | ви́волоченим |
| М. | ви́волоченому / ви́волоченім |
| множина |
| Зв. | ви́волочені / (ви́волоченії) |
| Р. | ви́волочених |
| Д. | ви́волоченим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ви́волоченими |
| М. | ви́волочених |
Komparativ und Superlativ: -
виволочений zu ви́волокти
дієслово (док., перех.)
herausziehen, herauszerren, herausschleppen, herausschleifen
інфінітив: ви́волокти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я ви́волочу | ми ви́волочемо / (ви́волочем) |
| 2. | ти ви́волочеш | ви ви́волочете |
| 3. | він/вона ви́волоче | вони ви́волочуть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він ви́волік | ми/ви/вони ви́волокли |
| ж. | я/ти/вона ви́волокла |
| с. | воно ви́волокло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | ви́волочений |
| безособовий дієприкметник | ви́волочено |
| дієприслівник | ви́волікши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ви́волочімо! / ви́волочім! |
| 2 ос. | ви́волочи! | ви́волочіть! |
виволочений zu ви́волочити
дієслово (док., перех.)
an den Ohren / Haaren ziehen / zerren; herausziehen, herauszerren, herausschleppen, herausschleifen; eine Zeit lang / etwas zupfen / ziepen / zerren / herausreißen
інфінітив: ви́волочити
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я ви́волочу | ми ви́волочимо / (ви́волочим) |
| 2. | ти ви́волочиш | ви ви́волочите |
| 3. | він/вона ви́волочить | вони ви́волочать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він ви́волочив | ми/ви/вони ви́волочили |
| ж. | я/ти/вона ви́волочила |
| с. | воно ви́волочило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (ви́волочений) |
| безособовий дієприкметник | ви́волочено |
| дієприслівник | ви́волочивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ви́волочмо! |
| 2 ос. | ви́волоч! | ви́волочте! |
...
ви́возитися (#1)
виво́зитися (#2)
виволіка́ння
виволіка́ти
ви́волокти
￫ ви́волочений ￩
ви́волочити
ви́воріт
виворітни́й
ви́ворітність
ви́ворітно
...
Написати авторам словника