 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
ви́вчений
ви́вчити (#1)
ви́вчити (#2)
ви́вчений
прикметник
gelernt, auswendig gelernt; (etwas) studiert, untersucht
| чоловічий |
| Зв. | ви́вчений |
| Р. | ви́вченого |
| Д. | ви́вченому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ви́вченим |
| М. | ви́вченому / ви́вченім |
| жіночний |
| Зв. | ви́вчена / (ви́вченая) |
| Р. | ви́вченої |
| Д. | ви́вченій |
| Зн. | ви́вчену / (ви́вченую) |
| О. | ви́вченою |
| М. | ви́вченій |
| середний |
| Зв. | ви́вчене / (ви́вченеє) |
| Р. | ви́вченого |
| Д. | ви́вченому |
| Зн. | ви́вчене / (ви́вченеє) |
| О. | ви́вченим |
| М. | ви́вченому / ви́вченім |
| множина |
| Зв. | ви́вчені / (ви́вченії) |
| Р. | ви́вчених |
| Д. | ви́вченим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ви́вченими |
| М. | ви́вчених |
Komparativ und Superlativ: -
вивчений zu ви́вчити (#1)
дієслово (док., перех.)
lernen, auswendig lernen; (etwas) studieren, untersuchen
інфінітив: ви́вчити (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я ви́вчу | ми ви́вчимо / (ви́вчим) |
| 2. | ти ви́вчиш | ви ви́вчите |
| 3. | він/вона ви́вчить | вони ви́вчать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він ви́вчив | ми/ви/вони ви́вчили |
| ж. | я/ти/вона ви́вчила |
| с. | воно ви́вчило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (ви́вчений) |
| безособовий дієприкметник | ви́вчено |
| дієприслівник | ви́вчивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ви́вчімо! / (ви́вчім!) |
| 2 ос. | ви́вчи! | ви́вчіть! |
вивчений zu ви́вчити (#2)
дієслово (док., перех.)
lehren, beibringen, ausbilden
інфінітив: ви́вчити (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я ви́вчу | ми ви́вчимо / (ви́вчим) |
| 2. | ти ви́вчиш | ви ви́вчите |
| 3. | він/вона ви́вчить | вони ви́вчать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він ви́вчив | ми/ви/вони ви́вчили |
| ж. | я/ти/вона ви́вчила |
| с. | воно ви́вчило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (ви́вчений) |
| безособовий дієприкметник | ви́вчено |
| дієприслівник | ви́вчивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ви́вчімо! / (ви́вчім!) |
| 2 ос. | ви́вчи! | ви́вчіть! |
...
вивча́ння
вивча́ти
вивча́тися
вивча́юче
вивча́ючи
￫ ви́вчений ￩
ви́вченість
ви́вчення
ви́вчити (#1)
ви́вчити (#2)
ви́вчитися
...
Написати авторам словника