 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
ви́знаний (#1)
ви́знаний (#2)
ви́знати
ви́знаний (#1)
прикметник
anerkannt
| чоловічий |
| Зв. | ви́знаний |
| Р. | ви́знаного |
| Д. | ви́знаному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ви́знаним |
| М. | ви́знаному / ви́знанім |
| жіночний |
| Зв. | ви́знана / (ви́знаная) |
| Р. | ви́знаної |
| Д. | ви́знаній |
| Зн. | ви́знану / (ви́знаную) |
| О. | ви́знаною |
| М. | ви́знаній |
| середний |
| Зв. | ви́знане / (ви́знанеє) |
| Р. | ви́знаного |
| Д. | ви́знаному |
| Зн. | ви́знане / (ви́знанеє) |
| О. | ви́знаним |
| М. | ви́знаному / ви́знанім |
| множина |
| Зв. | ви́знані / (ви́знанії) |
| Р. | ви́знаних |
| Д. | ви́знаним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ви́знаними |
| М. | ви́знаних |
Komparativ und Superlativ: -
ви́знаний (#2)
прикметник
anerkannt, bekannt, berühmt, (als Autorität) akzeptiert
| чоловічий |
| Зв. | ви́знаний |
| Р. | ви́знаного |
| Д. | ви́знаному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ви́знаним |
| М. | ви́знаному / ви́знанім |
| жіночний |
| Зв. | ви́знана / (ви́знаная) |
| Р. | ви́знаної |
| Д. | ви́знаній |
| Зн. | ви́знану / (ви́знаную) |
| О. | ви́знаною |
| М. | ви́знаній |
| середний |
| Зв. | ви́знане / (ви́знанеє) |
| Р. | ви́знаного |
| Д. | ви́знаному |
| Зн. | ви́знане / (ви́знанеє) |
| О. | ви́знаним |
| М. | ви́знаному / ви́знанім |
| множина |
| Зв. | ви́знані / (ви́знанії) |
| Р. | ви́знаних |
| Д. | ви́знаним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | ви́знаними |
| М. | ви́знаних |
Komparativ und Superlativ: -
визнаний zu ви́знати
дієслово (док., перех.)
anerkennen; zugeben, zugestehen; halten (für), finden, erkennen
інфінітив: ви́знати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я ви́знаю | ми ви́знаємо / (ви́знаєм) |
| 2. | ти ви́знаєш | ви ви́знаєте |
| 3. | він/вона ви́знає | вони ви́знають |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він ви́знав | ми/ви/вони ви́знали |
| ж. | я/ти/вона ви́знала |
| с. | воно ви́знало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | ви́знаний |
| безособовий дієприкметник | ви́знано |
| дієприслівник | ви́знавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ви́знаймо! |
| 2 ос. | ви́знай! | ви́знайте! |
...
визи́скування
визи́скувати
визи́скувач
визнава́ти
визнава́тися
￫ ви́знаний (#1) ￩
￫ ви́знаний (#2) ￩
визна́ння
ви́знано
ви́знати
...
Написати авторам словника