Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
виклопо́туваний
виклопо́тувати
виклопо́туваний
прикметник
versorgt, erwirkt, erlangt
| чоловічий |
| Зв. | виклопо́туваний |
| Р. | виклопо́туваного |
| Д. | виклопо́туваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | виклопо́туваним |
| М. | виклопо́туваному / виклопо́туванім |
| жіночний |
| Зв. | виклопо́тувана / (виклопо́туваная) |
| Р. | виклопо́туваної |
| Д. | виклопо́туваній |
| Зн. | виклопо́тувану / (виклопо́туваную) |
| О. | виклопо́туваною |
| М. | виклопо́туваній |
| середний |
| Зв. | виклопо́туване / (виклопо́туванеє) |
| Р. | виклопо́туваного |
| Д. | виклопо́туваному |
| Зн. | виклопо́туване / (виклопо́туванеє) |
| О. | виклопо́туваним |
| М. | виклопо́туваному / виклопо́туванім |
| множина |
| Зв. | виклопо́тувані / (виклопо́туванії) |
| Р. | виклопо́туваних |
| Д. | виклопо́туваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | виклопо́туваними |
| М. | виклопо́туваних |
Komparativ und Superlativ: -
виклопотуваний zu виклопо́тувати
дієслово (недок., перех.)
sich versorgen, sich beschaffen, erwirken, erlangen
інфінітив: виклопо́тувати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я виклопо́туватиму | ми виклопо́туватимемо / (виклопо́туватимем) |
| 2. | ти виклопо́туватимеш | ви виклопо́туватимете |
| 3. | він/вона виклопо́туватиме | вони виклопо́туватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я виклопо́тую | ми виклопо́туємо / (виклопо́туєм) |
| 2. | ти виклопо́туєш | ви виклопо́туєте |
| 3. | він/вона виклопо́тує | вони виклопо́тують |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | виклопо́туючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він виклопо́тував | ми/ви/вони виклопо́тували |
| ж. | я/ти/вона виклопо́тувала |
| с. | воно виклопо́тувало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | виклопо́туваний |
| безособовий дієприкметник | виклопо́тувано |
| дієприслівник | виклопо́тувавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | виклопо́туймо! |
| 2 ос. | виклопо́туй! | виклопо́туйте! |
...
викли́куваний
викли́кувати
ви́клопотаний
ви́клопотання
ви́клопотати
￫ виклопо́туваний ￩
виклопо́тувати
виклопо́туватися
викльо́вування
виключа́ти
виключа́тися
...
Написати авторам словника