 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
височі́ти
височі́ти (1)
височі́ти (2)
височі́ти
дієслово (недок., неперех.)
(durch Höhe) emporragen, aufragen, emporstreben; sich erheben, erhöht werden; (durch besondere Eigenschaften) herausragen, auffallen, in Erscheinung treten
інфінітив: височі́ти
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона височі́тиме | вони височі́тимуть |
теперішній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона височі́є / височи́ть | вони височі́ють / височа́ть |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | височі́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він височі́в | ми/ви/вони височі́ли |
ж. | я/ти/вона височі́ла |
с. | воно височі́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | височі́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | - |
2 ос. | - | - |
височі́ти (1)
дієслово (недок., неперех.)
(durch Höhe) emporragen, aufragen, emporstreben; sich erheben, erhöht werden; (durch besondere Eigenschaften) herausragen, auffallen, in Erscheinung treten
інфінітив: височі́ти
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона височі́тиме | вони височі́тимуть |
теперішній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона височі́є / височи́ть | вони височі́ють / височа́ть |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | височі́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він височі́в | ми/ви/вони височі́ли |
ж. | я/ти/вона височі́ла |
с. | воно височі́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | височі́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | - |
2 ос. | - | - |
височі́ти (2)
дієслово (недок., неперех.)
(durch Höhe) emporragen, aufragen, emporstreben; sich erheben, erhöht werden; (durch besondere Eigenschaften) herausragen, auffallen, in Erscheinung treten
інфінітив: височі́ти
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона височі́тиме | вони височі́тимуть |
теперішній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона височі́є / височи́ть | вони височі́ють / височа́ть |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | височі́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він височі́в | ми/ви/вони височі́ли |
ж. | я/ти/вона височі́ла |
с. | воно височі́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | височі́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | - |
2 ос. | - | - |
...
височе́нно
височе́нький
височе́нько
височина́
височі́нь
→ височі́ти ←
ви́спати (#1)
ви́спати (#2)
ви́спатися
ви́співати (#1)
виспіва́ти (#2)
...
Написати авторам словника