Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
вкорі́нюватися
дієслово (недок., неперех.)
Wurzeln schlagen, sich einbürgern, zur Tradition werden, übernommen werden; sich in etwas verbeißen
інфінітив: вкорі́нюватися
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона вкорі́нюватиметься | вони вкорі́нюватимуться |
теперішній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона вкорі́нюється | вони вкорі́нюються |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | (вкорі́нюючись) |
минулий час: |
ч. | я/ти/він вкорі́нювався / (вкорі́нювавсь) | ми/ви/вони вкорі́нювалися / (вкорі́нювались) |
ж. | я/ти/вона вкорі́нювалася / (вкорі́нювалась) |
с. | воно вкорі́нювалося / (вкорі́нювалось) |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | вкорі́нювавшись |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | - |
2 ос. | - | - |
...
вкорени́тися
вкорі́нений
вкорі́нення
вкорі́нюваний
вкорі́нювати
→ вкорі́нюватися ←
вкоріня́ти
вкоріня́тися
вкороти́ти
вкоро́чений
вкоро́чення
...
Написати авторам словника