Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
вкорі́нюваний
вкорі́нювати
вкорі́нюваний
прикметник
Wurzeln schlagen (ge)lassen; eingebürgert, eingeführt, tradiert
| чоловічий |
| Зв. | вкорі́нюваний |
| Р. | вкорі́нюваного |
| Д. | вкорі́нюваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вкорі́нюваним |
| М. | вкорі́нюваному / вкорі́нюванім |
| жіночний |
| Зв. | вкорі́нювана / (вкорі́нюваная) |
| Р. | вкорі́нюваної |
| Д. | вкорі́нюваній |
| Зн. | вкорі́нювану / (вкорі́нюваную) |
| О. | вкорі́нюваною |
| М. | вкорі́нюваній |
| середний |
| Зв. | вкорі́нюване / (вкорі́нюванеє) |
| Р. | вкорі́нюваного |
| Д. | вкорі́нюваному |
| Зн. | вкорі́нюване / (вкорі́нюванеє) |
| О. | вкорі́нюваним |
| М. | вкорі́нюваному / вкорі́нюванім |
| множина |
| Зв. | вкорі́нювані / (вкорі́нюванії) |
| Р. | вкорі́нюваних |
| Д. | вкорі́нюваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вкорі́нюваними |
| М. | вкорі́нюваних |
Komparativ und Superlativ: -
вкорінюваний zu вкорі́нювати
дієслово (недок., перех.)
Wurzeln schlagen lassen; einbürgern, einführen, zur Tradition werden lassen
інфінітив: вкорі́нювати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я вкорі́нюватиму | ми вкорі́нюватимемо / (вкорі́нюватимем) |
| 2. | ти вкорі́нюватимеш | ви вкорі́нюватимете |
| 3. | він/вона вкорі́нюватиме | вони вкорі́нюватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я вкорі́нюю | ми вкорі́нюємо / (вкорі́нюєм) |
| 2. | ти вкорі́нюєш | ви вкорі́нюєте |
| 3. | він/вона вкорі́нює | вони вкорі́нюють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | вкорі́нюючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він вкорі́нював | ми/ви/вони вкорі́нювали |
| ж. | я/ти/вона вкорі́нювала |
| с. | воно вкорі́нювало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | вкорі́нюваний |
| безособовий дієприкметник | вкорі́нювано |
| дієприслівник | вкорі́нювавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | вкорі́нюймо! |
| 2 ос. | вкорі́нюй! | вкорі́нюйте! |
...
вко́люватися (#2)
вкорени́ти
вкорени́тися
вкорі́нений
вкорі́нення
￫ вкорі́нюваний ￩
вкорі́нювати
вкорі́нюватися
вкоріня́ти
вкоріня́тися
вкороти́ти
...
Написати авторам словника