Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
воззʼє́днуваний
воззʼє́днувати
воззʼє́днуваний
прикметник
wiedervereinigt; wieder angeschlossen, erneut verbunden
| чоловічий |
| Зв. | воззʼє́днуваний |
| Р. | воззʼє́днуваного |
| Д. | воззʼє́днуваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | воззʼє́днуваним |
| М. | воззʼє́днуваному / воззʼє́днуванім |
| жіночний |
| Зв. | воззʼє́днувана / (воззʼє́днуваная) |
| Р. | воззʼє́днуваної |
| Д. | воззʼє́днуваній |
| Зн. | воззʼє́днувану / (воззʼє́днуваную) |
| О. | воззʼє́днуваною |
| М. | воззʼє́днуваній |
| середний |
| Зв. | воззʼє́днуване / (воззʼє́днуванеє) |
| Р. | воззʼє́днуваного |
| Д. | воззʼє́днуваному |
| Зн. | воззʼє́днуване / (воззʼє́днуванеє) |
| О. | воззʼє́днуваним |
| М. | воззʼє́днуваному / воззʼє́днуванім |
| множина |
| Зв. | воззʼє́днувані / (воззʼє́днуванії) |
| Р. | воззʼє́днуваних |
| Д. | воззʼє́днуваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | воззʼє́днуваними |
| М. | воззʼє́днуваних |
Komparativ und Superlativ: -
воззʼєднуваний zu воззʼє́днувати
дієслово (недок., перех.)
wiedervereinigen; wieder anschließen, erneut verbinden
інфінітив: воззʼє́днувати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я воззʼє́днуватиму | ми воззʼє́днуватимемо / (воззʼє́днуватимем) |
| 2. | ти воззʼє́днуватимеш | ви воззʼє́днуватимете |
| 3. | він/вона воззʼє́днуватиме | вони воззʼє́днуватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я воззʼє́дную | ми воззʼє́днуємо / (воззʼє́днуєм) |
| 2. | ти воззʼє́днуєш | ви воззʼє́днуєте |
| 3. | він/вона воззʼє́днує | вони воззʼє́днують |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | воззʼє́днуючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він воззʼє́днував | ми/ви/вони воззʼє́днували |
| ж. | я/ти/вона воззʼє́днувала |
| с. | воно воззʼє́днувало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | воззʼє́днуваний |
| безособовий дієприкметник | воззʼє́днувано |
| дієприслівник | воззʼє́днувавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | воззʼє́днуймо! |
| 2 ос. | воззʼє́днуй! | воззʼє́днуйте! |
...
Воздви́ження
Воздви́ження Хреста́ Госпо́днього
воззʼє́днаний
воззʼє́днання
воззʼєдна́ти
￫ воззʼє́днуваний ￩
воззʼє́днувати
вози́ти
вози́тися
вози́ще
Во́зна
...
Написати авторам словника