 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 4
впо̣внова́жений (#1)
впо̣внова́жений (#2)
впо̣внова́жений (#3)
впо̣внова́жити
впо̣внова́жений (#1)
прикметник
bevollmächtigt
| чоловічий |
| Зв. | впо̣внова́жений |
| Р. | впо̣внова́женого |
| Д. | впо̣внова́женому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | впо̣внова́женим |
| М. | впо̣внова́женому / впо̣внова́женім |
| жіночний |
| Зв. | впо̣внова́жена / (впо̣внова́женая) |
| Р. | впо̣внова́женої |
| Д. | впо̣внова́женій |
| Зн. | впо̣внова́жену / (впо̣внова́женую) |
| О. | впо̣внова́женою |
| М. | впо̣внова́женій |
| середний |
| Зв. | впо̣внова́жене / (впо̣внова́женеє) |
| Р. | впо̣внова́женого |
| Д. | впо̣внова́женому |
| Зн. | впо̣внова́жене / (впо̣внова́женеє) |
| О. | впо̣внова́женим |
| М. | впо̣внова́женому / впо̣внова́женім |
| множина |
| Зв. | впо̣внова́жені / (впо̣внова́женії) |
| Р. | впо̣внова́жених |
| Д. | впо̣внова́женим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | впо̣внова́женими |
| М. | впо̣внова́жених |
Komparativ und Superlativ: -
впо̣внова́жений (#2)
прикметник
bevollmächtigt, befugt, zuständig
| чоловічий |
| Зв. | впо̣внова́жений |
| Р. | впо̣внова́женого |
| Д. | впо̣внова́женому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | впо̣внова́женим |
| М. | впо̣внова́женому / впо̣внова́женім |
| жіночний |
| Зв. | впо̣внова́жена / (впо̣внова́женая) |
| Р. | впо̣внова́женої |
| Д. | впо̣внова́женій |
| Зн. | впо̣внова́жену / (впо̣внова́женую) |
| О. | впо̣внова́женою |
| М. | впо̣внова́женій |
| середний |
| Зв. | впо̣внова́жене / (впо̣внова́женеє) |
| Р. | впо̣внова́женого |
| Д. | впо̣внова́женому |
| Зн. | впо̣внова́жене / (впо̣внова́женеє) |
| О. | впо̣внова́женим |
| М. | впо̣внова́женому / впо̣внова́женім |
| множина |
| Зв. | впо̣внова́жені / (впо̣внова́женії) |
| Р. | впо̣внова́жених |
| Д. | впо̣внова́женим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | впо̣внова́женими |
| М. | впо̣внова́жених |
Komparativ und Superlativ: -
впо̣внова́жений (#3)
іменник (belebt)
Bevollmächtigter, Delegat, Beauftragter
| | однина |
| Зв. | | впо̣внова́жений |
| Р. | | впо̣внова́женого |
| Д. | | впо̣внова́женому |
| Зн. | | впо̣внова́женого |
| О. | | впо̣внова́женим |
| М. | на/у | впо̣внова́женому / впо̣внова́женім |
| | множина |
| Зв. | | впо̣внова́жені |
| Р. | | впо̣внова́жених |
| Д. | | впо̣внова́женим |
| Зн. | | впо̣внова́жених |
| О. | | впо̣внова́женими |
| М. | на/у | впо̣внова́жених |
вповноважений zu впо̣внова́жити
дієслово (док., перех.)
bevollmächtigen, ermächtigen, Vollmacht erteilen
інфінітив: впо̣внова́жити
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я впо̣внова́жу | ми впо̣внова́жимо / (впо̣внова́жим) |
| 2. | ти впо̣внова́жиш | ви впо̣внова́жите |
| 3. | він/вона впо̣внова́жить | вони впо̣внова́жать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він впо̣внова́жив | ми/ви/вони впо̣внова́жили |
| ж. | я/ти/вона впо̣внова́жила |
| с. | воно впо̣внова́жило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (впо̣внова́жений) |
| безособовий дієприкметник | впо̣внова́жено |
| дієприслівник | впо̣внова́живши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | впо̣внова́жмо! |
| 2 ос. | впо̣внова́ж! | впо̣внова́жте! |
...
впові́льнювання
впові́льнювати
впові́льнюватися
впо́вні
впо̣внова́жена
￫ впо̣внова́жений (#1) ￩
￫ впо̣внова́жений (#2) ￩
￫ впо̣внова́жений (#3) ￩
впо̣внова́ження
впо̣внова́жити
...
Написати авторам словника