 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 4
вра́жено
вра́зити (#1)
вра́зити (#2)
врази́ти (1)
вра́жено
прислівник
erschüttert, schockiert, überrascht; beeindruckt
вражено zu вра́зити (#1)
дієслово (док., перех.)
in Erstaunen versetzen, überraschen; verblüffen, konsternieren, erschüttern; beeindrucken, hinreißen
інфінітив: вра́зити (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я вра́жу | ми вра́зимо / (вра́зим) |
| 2. | ти вра́зиш | ви вра́зите |
| 3. | він/вона вра́зить | вони вра́зять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він вра́зив | ми/ви/вони вра́зили |
| ж. | я/ти/вона вра́зила |
| с. | воно вра́зило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (вра́жений) |
| безособовий дієприкметник | вра́жено |
| дієприслівник | вра́зивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | вра́зьмо! |
| 2 ос. | вразь! | вра́зьте! |
вражено zu вра́зити (#2)
дієслово (док., перех.)
schlagen, einen Schlag versetzen; treffen, verletzen; befallen
інфінітив: вра́зити (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я вра́жу | ми вра́зимо / (вра́зим) |
| 2. | ти вра́зиш | ви вра́зите |
| 3. | він/вона вра́зить | вони вра́зять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він вра́зив | ми/ви/вони вра́зили |
| ж. | я/ти/вона вра́зила |
| с. | воно вра́зило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (вра́жений) |
| безособовий дієприкметник | вра́жено |
| дієприслівник | вра́зивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | вра́зьмо! |
| 2 ос. | вразь! | вра́зьте! |
вражено zu врази́ти (1)
дієслово (док., перех.)
schlagen, einen Schlag versetzen; treffen, verletzen; befallen
інфінітив: врази́ти (1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я вражу́ | ми вразимо́ / (врази́м) |
| 2. | ти врази́ш | ви вразите́ |
| 3. | він/вона врази́ть | вони вразя́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він врази́в | ми/ви/вони врази́ли |
| ж. | я/ти/вона врази́ла |
| с. | воно врази́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (вра́жений) |
| безособовий дієприкметник | вра́жено |
| дієприслівник | врази́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | вра́зьмо! |
| 2 ос. | вразь! | вра́зьте! |
...
вра́жений (#1)
вра́жений (#2)
вра́женість
вра́ження (#1)
вра́ження (#2)
￫ вра́жено ￩
вражі́ння
враз
вра́зити (#1)
вра́зити (#2)
вра́зитися
...
Написати авторам словника