 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 4
вче́ний (#1)
вче́ний (#2)
вче́ний (#3)
вчи́ти (#1)
вче́ний (#1)
прикметник
abgerichtet, dressiert, geschult
| чоловічий |
| Зв. | вче́ний |
| Р. | вче́ного |
| Д. | вче́ному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вче́ним |
| М. | вче́ному / вче́нім |
| жіночний |
| Зв. | вче́на / (вче́ная) |
| Р. | вче́ної |
| Д. | вче́ній |
| Зн. | вче́ну / (вче́ную) |
| О. | вче́ною |
| М. | вче́ній |
| середний |
| Зв. | вче́не / (вче́неє) |
| Р. | вче́ного |
| Д. | вче́ному |
| Зн. | вче́не / (вче́неє) |
| О. | вче́ним |
| М. | вче́ному / вче́нім |
| множина |
| Зв. | вче́ні / (вче́нії) |
| Р. | вче́них |
| Д. | вче́ним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вче́ними |
| М. | вче́них |
Komparativ und Superlativ: -
вче́ний (#2)
прикметник
wissenschaftlich; gelehrt, gebildet; akademisch
| чоловічий |
| Зв. | вче́ний |
| Р. | вче́ного |
| Д. | вче́ному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вче́ним |
| М. | вче́ному / вче́нім |
| жіночний |
| Зв. | вче́на / (вче́ная) |
| Р. | вче́ної |
| Д. | вче́ній |
| Зн. | вче́ну / (вче́ную) |
| О. | вче́ною |
| М. | вче́ній |
| середний |
| Зв. | вче́не / (вче́неє) |
| Р. | вче́ного |
| Д. | вче́ному |
| Зн. | вче́не / (вче́неє) |
| О. | вче́ним |
| М. | вче́ному / вче́нім |
| множина |
| Зв. | вче́ні / (вче́нії) |
| Р. | вче́них |
| Д. | вче́ним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | вче́ними |
| М. | вче́них |
Komparativ und Superlativ: -
вче́ний (#3)
іменник (belebt)
Gelehrter; Wissenschaftler; Ausgebildeter
| | однина |
| Зв. | | вче́ний |
| Р. | | вче́ного |
| Д. | | вче́ному |
| Зн. | | вче́ного |
| О. | | вче́ним |
| М. | на/у | вче́ному / вче́нім |
| | множина |
| Зв. | | вче́ні |
| Р. | | вче́них |
| Д. | | вче́ним |
| Зн. | | вче́них |
| О. | | вче́ними |
| М. | на/у | вче́них |
вчений zu вчи́ти (#1)
дієслово (недок., перех. та неперех.)
lehren, beibringen, unterrichten, ausbilden
інфінітив: вчи́ти (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я вчи́тиму | ми вчи́тимемо / (вчи́тимем) |
| 2. | ти вчи́тимеш | ви вчи́тимете |
| 3. | він/вона вчи́тиме | вони вчи́тимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я вчу | ми вчимо́ / (вчим) |
| 2. | ти вчиш | ви вчите́ |
| 3. | він/вона вчить | вони вчать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | (вчачи́) |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він вчив | ми/ви/вони вчи́ли |
| ж. | я/ти/вона вчи́ла |
| с. | воно вчи́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (вче́ний) |
| безособовий дієприкметник | вче́но |
| дієприслівник | вчи́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | вчі́мо! / (вчім!) |
| 2 ос. | вчи! | вчіть! |
...
вчас
вча́сний
вча́сність
вча́сно
вче́не звання́
￫ вче́ний (#1) ￩
￫ вче́ний (#2) ￩
￫ вче́ний (#3) ￩
вче́ний сту́пінь
вче́ність
...
Написати авторам словника