 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
закі́нчений
закі́нчити
закінчи́ти (1)
закі́нчений
прикметник
beendet, beendigt, abgeschlossen, erledigt, zu Ende geführt; absolviert; ein Ende gesetzt; hinter sich gebracht
| чоловічий |
| Зв. | закі́нчений |
| Р. | закі́нченого |
| Д. | закі́нченому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | закі́нченим |
| М. | закі́нченому / закі́нченім |
| жіночний |
| Зв. | закі́нчена / (закі́нченая) |
| Р. | закі́нченої |
| Д. | закі́нченій |
| Зн. | закі́нчену / (закі́нченую) |
| О. | закі́нченою |
| М. | закі́нченій |
| середний |
| Зв. | закі́нчене / (закі́нченеє) |
| Р. | закі́нченого |
| Д. | закі́нченому |
| Зн. | закі́нчене / (закі́нченеє) |
| О. | закі́нченим |
| М. | закі́нченому / закі́нченім |
| множина |
| Зв. | закі́нчені / (закі́нченії) |
| Р. | закі́нчених |
| Д. | закі́нченим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | закі́нченими |
| М. | закі́нчених |
Komparativ und Superlativ: -
закінчений zu закі́нчити
дієслово (док., перех.)
beenden, beendigen, abschließen, erledigen, zu Ende führen; absolvieren; ein Ende setzen; hinter sich bringen
інфінітив: закі́нчити
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я закі́нчу | ми закі́нчимо / (закі́нчим) |
| 2. | ти закі́нчиш | ви закі́нчите |
| 3. | він/вона закі́нчить | вони закі́нчать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він закі́нчив | ми/ви/вони закі́нчили |
| ж. | я/ти/вона закі́нчила |
| с. | воно закі́нчило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (закі́нчений) |
| безособовий дієприкметник | закі́нчено |
| дієприслівник | закі́нчивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | закі́нчмо! |
| 2 ос. | закі́нч! | закі́нчте! |
закінчений zu закінчи́ти (1)
дієслово (док., перех.)
beenden, beendigen, abschließen, erledigen, zu Ende führen; absolvieren; ein Ende setzen; hinter sich bringen
інфінітив: закінчи́ти (1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я закінчу́ | ми закінчимо́ / (закінчи́м) |
| 2. | ти закінчи́ш | ви закінчите́ |
| 3. | він/вона закінчи́ть | вони закінча́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він закінчи́в | ми/ви/вони закінчи́ли |
| ж. | я/ти/вона закінчи́ла |
| с. | воно закінчи́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (закі́нчений) |
| безособовий дієприкметник | закі́нчено |
| дієприслівник | закінчи́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | закінчі́мо! / (закінчі́м!) |
| 2 ос. | закінчи́! | закінчі́ть! |
...
за́кис
за́кис азо́ту
закиса́ти
заки́сленість
заки́снути
￫ закі́нчений ￩
закі́нченість
закі́нчення
закі́нчено
закі́нчити
закі́нчитися
...
Написати авторам словника