 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 4
звір (#1)
звір (#2)
зві́рити (#1)
зві́рити (#2)
звір (#1)
іменник (belebt, Tier)
Tier, Raubtier, reißendes / wildes Tier; Bestie (auch von einem Menschen)
| | однина |
| Зв. | | звір |
| Р. | | зві́ра |
| Д. | | зві́ру / зві́рові |
| Зн. | | зві́ра |
| О. | | зві́ром |
| М. | на/у | зві́рі / зві́рові |
| | множина |
| Зв. | | зві́рі |
| Р. | | зві́рів |
| Д. | | зві́рам |
| Зн. | | зві́рів / зві́рі |
| О. | | зві́рами |
| М. | на/у | зві́рах |
звір (#2)
іменник (unbelebt)
unterspültes Steilufer; schroffer Abhang; Schlucht, Klamm
| | однина |
| Зв. | | звір |
| Р. | | зво́ру |
| Д. | | зво́ру / зво́рові |
| Зн. | | звір |
| О. | | зво́ром |
| М. | на/у | зво́рі |
| | множина |
| Зв. | | зво́ри |
| Р. | | зво́рів |
| Д. | | зво́рам |
| Зн. | | зво́ри |
| О. | | зво́рами |
| М. | на/у | зво́рах |
звір zu зві́рити (#1)
дієслово (док., перех.)
anvertrauen, unter dem Siegel der Verschwiegenheit mitteilen
інфінітив: зві́рити (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я зві́рю | ми зві́римо / (зві́рим) |
| 2. | ти зві́риш | ви зві́рите |
| 3. | він/вона зві́рить | вони зві́рять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він зві́рив | ми/ви/вони зві́рили |
| ж. | я/ти/вона зві́рила |
| с. | воно зві́рило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (зві́рений) |
| безособовий дієприкметник | зві́рено |
| дієприслівник | зві́ривши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | зві́рмо! |
| 2 ос. | звір! | зві́рте! |
звір zu зві́рити (#2)
дієслово (док., перех.)
prüfen, abgleichen, vergleichen, abstimmen, überprüfen
інфінітив: зві́рити (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я зві́рю | ми зві́римо / (зві́рим) |
| 2. | ти зві́риш | ви зві́рите |
| 3. | він/вона зві́рить | вони зві́рять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він зві́рив | ми/ви/вони зві́рили |
| ж. | я/ти/вона зві́рила |
| с. | воно зві́рило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (зві́рений) |
| безособовий дієприкметник | зві́рено |
| дієприслівник | зві́ривши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | зві́рмо! |
| 2 ос. | звір! | зві́рте! |
...
звільня́ти у відпу́стку
звільня́ти у відста́вку
звільня́ти у запа́с
звільня́тися
звільня́тися у відпу́стку
￫ звір (#1) ￩
￫ звір (#2) ￩
звіра́к
зві́рений (#1)
зві́рений (#2)
...
Написати авторам словника