 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
зобовʼя́зуваний
зобовʼя́зувати
зобовʼя́зуваний
прикметник
(jemanden) verpflichtet
| чоловічий |
| Зв. | зобовʼя́зуваний |
| Р. | зобовʼя́зуваного |
| Д. | зобовʼя́зуваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | зобовʼя́зуваним |
| М. | зобовʼя́зуваному / зобовʼя́зуванім |
| жіночний |
| Зв. | зобовʼя́зувана / (зобовʼя́зуваная) |
| Р. | зобовʼя́зуваної |
| Д. | зобовʼя́зуваній |
| Зн. | зобовʼя́зувану / (зобовʼя́зуваную) |
| О. | зобовʼя́зуваною |
| М. | зобовʼя́зуваній |
| середний |
| Зв. | зобовʼя́зуване / (зобовʼя́зуванеє) |
| Р. | зобовʼя́зуваного |
| Д. | зобовʼя́зуваному |
| Зн. | зобовʼя́зуване / (зобовʼя́зуванеє) |
| О. | зобовʼя́зуваним |
| М. | зобовʼя́зуваному / зобовʼя́зуванім |
| множина |
| Зв. | зобовʼя́зувані / (зобовʼя́зуванії) |
| Р. | зобовʼя́зуваних |
| Д. | зобовʼя́зуваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | зобовʼя́зуваними |
| М. | зобовʼя́зуваних |
Komparativ und Superlativ: -
зобовʼязуваний zu зобовʼя́зувати
дієслово (недок., перех.)
(jemanden) verpflichten
інфінітив: зобовʼя́зувати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я зобовʼя́зуватиму | ми зобовʼя́зуватимемо / (зобовʼя́зуватимем) |
| 2. | ти зобовʼя́зуватимеш | ви зобовʼя́зуватимете |
| 3. | він/вона зобовʼя́зуватиме | вони зобовʼя́зуватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я зобовʼя́зую | ми зобовʼя́зуємо / (зобовʼя́зуєм) |
| 2. | ти зобовʼя́зуєш | ви зобовʼя́зуєте |
| 3. | він/вона зобовʼя́зує | вони зобовʼя́зують |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | зобовʼя́зуючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він зобовʼя́зував | ми/ви/вони зобовʼя́зували |
| ж. | я/ти/вона зобовʼя́зувала |
| с. | воно зобовʼя́зувало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | зобовʼя́зуваний |
| безособовий дієприкметник | зобовʼя́зувано |
| дієприслівник | зобовʼя́зувавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | зобовʼя́зуймо! |
| 2 ос. | зобовʼя́зуй! | зобовʼя́зуйте! |
...
зоби́жений
зобовʼя́заний
зобовʼя́зання
зобовʼяза́ти
зобовʼяза́тися
￫ зобовʼя́зуваний ￩
зобовʼя́зувати
зобовʼя́зуватися
зобража́льний
зобража́льність
зобража́ти
...
Написати авторам словника