 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
зівʼя́лий
зівʼя́нути
зівʼя́ти
зівʼя́лий
прикметник
welk, verwelkt, verdorrt; schlaff; faul, träge
| чоловічий |
| Зв. | зівʼя́лий |
| Р. | зівʼя́лого |
| Д. | зівʼя́лому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | зівʼя́лим |
| М. | зівʼя́лому / зівʼя́лім |
| жіночний |
| Зв. | зівʼя́ла / (зівʼя́лая) |
| Р. | зівʼя́лої |
| Д. | зівʼя́лій |
| Зн. | зівʼя́лу / (зівʼя́лую) |
| О. | зівʼя́лою |
| М. | зівʼя́лій |
| середний |
| Зв. | зівʼя́ле / (зівʼя́леє) |
| Р. | зівʼя́лого |
| Д. | зівʼя́лому |
| Зн. | зівʼя́ле / (зівʼя́леє) |
| О. | зівʼя́лим |
| М. | зівʼя́лому / зівʼя́лім |
| множина |
| Зв. | зівʼя́лі / (зівʼя́лії) |
| Р. | зівʼя́лих |
| Д. | зівʼя́лим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | зівʼя́лими |
| М. | зівʼя́лих |
Komparativ und Superlativ: -
зівʼялий zu зівʼя́нути
дієслово (док., неперех.)
welken, verwelken, verdorren; schlaff werden; faul / träge werden
інфінітив: зівʼя́нути
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я зівʼя́ну | ми зівʼя́немо / (зівʼя́нем) |
| 2. | ти зівʼя́неш | ви зівʼя́нете |
| 3. | він/вона зівʼя́не | вони зівʼя́нуть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він зівʼя́в / зівʼя́нув | ми/ви/вони зівʼя́ли / зівʼя́нули |
| ж. | я/ти/вона зівʼя́ла / зівʼя́нула |
| с. | воно зівʼя́ло / зівʼя́нуло |
| активний дієприкметник | зівʼя́лий |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | зівʼя́вши / зівʼя́нувши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | зівʼя́ньмо! |
| 2 ос. | зівʼя́нь! | зівʼя́ньте! |
зівʼялий zu зівʼя́ти
дієслово (док., неперех.)
welken, verwelken, verdorren; schlaff werden; faul / träge werden
інфінітив: зівʼя́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я зівʼя́ну | ми зівʼя́немо / (зівʼя́нем) |
| 2. | ти зівʼя́неш | ви зівʼя́нете |
| 3. | він/вона зівʼя́не | вони зівʼя́нуть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він зівʼя́в | ми/ви/вони зівʼя́ли |
| ж. | я/ти/вона зівʼя́ла |
| с. | воно зівʼя́ло |
| активний дієприкметник | зівʼя́лий |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | зівʼя́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | зівʼя́ньмо! |
| 2 ос. | зівʼя́нь! | зівʼя́ньте! |
...
зібра́тися
зібра́тися в доро́гу
зібра́тися з думка́ми
зібра́тися з ду́хом
зів
￫ зівʼя́лий ￩
зівʼя́ло
зівʼя́нути
зівʼя́ти
зі́гнаний
зігна́ння
...
Написати авторам словника