 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
ковальчукі́в
ковальчу́к (#1)
Ковальчу́к (#2)
ковальчукі́в
прикметник
(des) Schmiedegesellens, Schmiedegesellen-
| чоловічий |
Зв. | ковальчукі́в |
Р. | ковальчуко́вого |
Д. | ковальчуко́вому |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | ковальчуко́вим |
М. | ковальчуко́вому / ковальчуко́вім |
| жіночний |
Зв. | ковальчуко́ва / (ковальчуко́вая) |
Р. | ковальчуко́вої |
Д. | ковальчуко́вій |
Зн. | ковальчуко́ву / (ковальчуко́вую) |
О. | ковальчуко́вою |
М. | ковальчуко́вій |
| середний |
Зв. | ковальчуко́ве / (ковальчуко́веє) |
Р. | ковальчуко́вого |
Д. | ковальчуко́вому |
Зн. | ковальчуко́ве / (ковальчуко́веє) |
О. | ковальчуко́вим |
М. | ковальчуко́вому / ковальчуко́вім |
| множина |
Зв. | ковальчуко́ві / (ковальчуко́вії) |
Р. | ковальчуко́вих |
Д. | ковальчуко́вим |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | ковальчуко́вими |
М. | ковальчуко́вих |
Komparativ und Superlativ: -
ковальчуків zu ковальчу́к (#1)
іменник (belebt)
Schmiedegeselle, Meistergehilfe beim Schmied
| | однина |
Зв. | | ковальчу́к |
Р. | | ковальчука́ |
Д. | | ковальчуко́ві / ковальчуку́ |
Зн. | | ковальчука́ |
О. | | ковальчуко́м |
М. | на/у | ковальчуко́ві / ковальчуку́ |
| | множина |
Зв. | | ковальчуки́ |
Р. | | ковальчукі́в |
Д. | | ковальчука́м |
Зн. | | ковальчукі́в |
О. | | ковальчука́ми |
М. | на/у | ковальчука́х |
ковальчуків zu Ковальчу́к (#2)
іменник (belebt, Familienname)
Kowaltschuk; Kovalʼčuk (Herr K.)
| | однина |
Зв. | | Ковальчу́к |
Р. | | Ковальчука́ |
Д. | | Ковальчуко́ві / Ковальчуку́ |
Зн. | | Ковальчука́ |
О. | | Ковальчуко́м |
М. | при | Ковальчуко́ві / Ковальчуку́ |
| | множина |
Зв. | | Ковальчуки́ |
Р. | | Ковальчукі́в |
Д. | | Ковальчука́м |
Зн. | | Ковальчукі́в |
О. | | Ковальчука́ми |
М. | при | Ковальчука́х |
...
Ковальчи́шин
Ковальчи́шина
ковальчу́к (#1)
Ковальчу́к (#2)
Ковальчу́к (#3)
→ ковальчукі́в ←
ко́ваний
коваріа́нтність
ковба́ня
ковбаса́
ковба́ска (#1)
...
Написати авторам словника