 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
конʼюго́ваний
конʼюгува́ти
конʼюго́ваний
прикметник
konjugiert (in der Biologie, Chemie, Mathematik – nicht in der Grammatik), in Wasser gelöst, verbunden, vereinigt
| чоловічий |
Зв. | конʼюго́ваний |
Р. | конʼюго́ваного |
Д. | конʼюго́ваному |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | конʼюго́ваним |
М. | конʼюго́ваному / конʼюго́ванім |
| жіночний |
Зв. | конʼюго́вана / (конʼюго́ваная) |
Р. | конʼюго́ваної |
Д. | конʼюго́ваній |
Зн. | конʼюго́вану / (конʼюго́ваную) |
О. | конʼюго́ваною |
М. | конʼюго́ваній |
| середний |
Зв. | конʼюго́ване / (конʼюго́ванеє) |
Р. | конʼюго́ваного |
Д. | конʼюго́ваному |
Зн. | конʼюго́ване / (конʼюго́ванеє) |
О. | конʼюго́ваним |
М. | конʼюго́ваному / конʼюго́ванім |
| множина |
Зв. | конʼюго́вані / (конʼюго́ванії) |
Р. | конʼюго́ваних |
Д. | конʼюго́ваним |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | конʼюго́ваними |
М. | конʼюго́ваних |
Komparativ und Superlativ: -
конʼюгований zu конʼюгува́ти
дієслово (недок., перех.)
konjugieren (in der Biologie, Chemie, Mathematik – nicht in der Grammatik), verbinden, vereinigen
інфінітив: конʼюгува́ти
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я конʼюгува́тиму | ми конʼюгува́тимемо / (конʼюгува́тимем) |
2. | ти конʼюгува́тимеш | ви конʼюгува́тимете |
3. | він/вона конʼюгува́тиме | вони конʼюгува́тимуть |
теперішній час: |
1. | я конʼюгу́ю | ми конʼюгу́ємо / (конʼюгу́єм) |
2. | ти конʼюгу́єш | ви конʼюгу́єте |
3. | він/вона конʼюгу́є | вони конʼюгу́ють |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | конʼюгу́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він конʼюгува́в | ми/ви/вони конʼюгува́ли |
ж. | я/ти/вона конʼюгува́ла |
с. | воно конʼюгува́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | конʼюго́ваний |
безособовий дієприкметник | конʼюго́вано |
дієприслівник | конʼюгува́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | конʼюгу́ймо! |
2 ос. | конʼюгу́й! | конʼюгу́йте! |
...
ко̣нцта́бір
ко́нче
кончи́на
конья́к
конья́чний
→ конʼюго́ваний ←
конʼюгува́ти
конʼюнкту́рництво
конʼюнкту́рність
ко́нюх
коню́ший
...
Написати авторам словника