Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
море́на
мо́рений
мори́ти
море́на
іменник (unbelebt)
Moräne (Gletscherablagerung)
| | однина |
| Зв. | | море́на |
| Р. | | море́ни |
| Д. | | море́ні |
| Зн. | | море́ну |
| О. | | море́ною |
| М. | на/у | море́ні |
| | множина |
| Зв. | | море́ни |
| Р. | | море́н |
| Д. | | море́нам |
| Зн. | | море́ни |
| О. | | море́нами |
| М. | на/у | море́нах |
морена zu мо́рений
прикметник
vergiftet, ausgerottet, mit Gift bekämpft, vertilgt; stark entkräftet, ermüdet; gequält, gepeinigt, gefoltert, fertiggemacht; gebeizt (Holz)
| чоловічий |
| Зв. | мо́рений |
| Р. | мо́реного |
| Д. | мо́реному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | мо́реним |
| М. | мо́реному / мо́ренім |
| жіночний |
| Зв. | мо́рена / (мо́реная) |
| Р. | мо́реної |
| Д. | мо́реній |
| Зн. | мо́рену / (мо́реную) |
| О. | мо́реною |
| М. | мо́реній |
| середний |
| Зв. | мо́рене / (мо́ренеє) |
| Р. | мо́реного |
| Д. | мо́реному |
| Зн. | мо́рене / (мо́ренеє) |
| О. | мо́реним |
| М. | мо́реному / мо́ренім |
| множина |
| Зв. | мо́рені / (мо́ренії) |
| Р. | мо́рених |
| Д. | мо́реним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | мо́реними |
| М. | мо́рених |
Komparativ und Superlativ: -
морена zu мори́ти
дієслово (недок., перех.)
vergiften, ausrotten, mit Gift bekämpfen, vertilgen; stark entkräften, ermüden; quälen, peinigen, foltern, fertigmachen; beizen (Holz)
інфінітив: мори́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я мори́тиму | ми мори́тимемо / (мори́тимем) |
| 2. | ти мори́тимеш | ви мори́тимете |
| 3. | він/вона мори́тиме | вони мори́тимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я морю́ | ми мо́римо / (мо́рим) |
| 2. | ти мо́риш | ви мо́рите |
| 3. | він/вона мо́рить | вони мо́рять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | мо́рячи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він мори́в | ми/ви/вони мори́ли |
| ж. | я/ти/вона мори́ла |
| с. | воно мори́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (мо́рений) |
| безособовий дієприкметник | мо́рено |
| дієприслівник | мори́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | морі́мо! / (морі́м!) |
| 2 ос. | мори́! | морі́ть! |
...
мордува́ти
мордя́ка
мо́ре
мо́ре Ла́птєвих
море́ля
￫ море́на ￩
мо́рений
мо̣репла́вання
мо̣репла́вець
мо̣репла́вність
море̣пла́вство
...
Написати авторам словника