 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
нагово́рений
наговори́ти
нагово́рений
прикметник
zusammengeredet, viel geredet / erzählt, geschwätzt, viel dahergeredet, geplappert; besprochen (Band usw.), volldiktiert, eine Aufzeichnung gemacht; besprochen (Zauberspruch); verleumdet, üble Nachrede geführt
| чоловічий |
Зв. | нагово́рений |
Р. | нагово́реного |
Д. | нагово́реному |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | нагово́реним |
М. | нагово́реному / нагово́ренім |
| жіночний |
Зв. | нагово́рена / (нагово́реная) |
Р. | нагово́реної |
Д. | нагово́реній |
Зн. | нагово́рену / (нагово́реную) |
О. | нагово́реною |
М. | нагово́реній |
| середний |
Зв. | нагово́рене / (нагово́ренеє) |
Р. | нагово́реного |
Д. | нагово́реному |
Зн. | нагово́рене / (нагово́ренеє) |
О. | нагово́реним |
М. | нагово́реному / нагово́ренім |
| множина |
Зв. | нагово́рені / (нагово́ренії) |
Р. | нагово́рених |
Д. | нагово́реним |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | нагово́реними |
М. | нагово́рених |
Komparativ und Superlativ: -
наговорений zu наговори́ти
дієслово (док., перех. та неперех.)
zusammenreden, viel reden / erzählen, schwätzen, viel daherreden, plappern; besprechen (Band usw.), volldiktieren, eine Aufzeichnung machen; besprechen (Zauberspruch); verleumden, üble Nachrede führen
інфінітив: наговори́ти
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я наговорю́ | ми нагово́римо / (нагово́рим) |
2. | ти нагово́риш | ви нагово́рите |
3. | він/вона нагово́рить | вони нагово́рять |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | - |
минулий час: |
ч. | я/ти/він наговори́в | ми/ви/вони наговори́ли |
ж. | я/ти/вона наговори́ла |
с. | воно наговори́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | (нагово́рений) |
безособовий дієприкметник | нагово́рено |
дієприслівник | наговори́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | наговорі́мо! / (наговорі́м!) |
2 ос. | наговори́! | наговорі́ть! |
...
нагно́єння
нагну́ти
нагну́тий
нагну́тися
нагові́р
→ нагово́рений ←
наговори́ти
наговори́тися
нагово́рювати
нагово́рюватися
наго́да
...
Написати авторам словника