 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
на́званий (#1)
назва́ний (#2)
назва́ти
на́званий (#1)
прикметник
genannt, benannt, bezeichnet, sogenannt; gerufen, eingeladen
| чоловічий |
Зв. | на́званий |
Р. | на́званого |
Д. | на́званому |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | на́званим |
М. | на́званому / на́званім |
| жіночний |
Зв. | на́звана / (на́званая) |
Р. | на́званої |
Д. | на́званій |
Зн. | на́звану / (на́званую) |
О. | на́званою |
М. | на́званій |
| середний |
Зв. | на́зване / (на́званеє) |
Р. | на́званого |
Д. | на́званому |
Зн. | на́зване / (на́званеє) |
О. | на́званим |
М. | на́званому / на́званім |
| множина |
Зв. | на́звані / (на́званії) |
Р. | на́званих |
Д. | на́званим |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | на́званими |
М. | на́званих |
Komparativ und Superlativ: -
назва́ний (#2)
прикметник
Nenn-, Adoptiv-, nicht leiblich verwandt
| чоловічий |
Зв. | назва́ний |
Р. | назва́ного |
Д. | назва́ному |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | назва́ним |
М. | назва́ному / назва́нім |
| жіночний |
Зв. | назва́на / (назва́ная) |
Р. | назва́ної |
Д. | назва́ній |
Зн. | назва́ну / (назва́ную) |
О. | назва́ною |
М. | назва́ній |
| середний |
Зв. | назва́не / (назва́неє) |
Р. | назва́ного |
Д. | назва́ному |
Зн. | назва́не / (назва́неє) |
О. | назва́ним |
М. | назва́ному / назва́нім |
| множина |
Зв. | назва́ні / (назва́нії) |
Р. | назва́них |
Д. | назва́ним |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | назва́ними |
М. | назва́них |
Komparativ und Superlativ: -
названий zu назва́ти
дієслово (док., перех.)
(be)nennen, einen Namen geben; nennen, bezeichnen; beim Namen nennen, aufzählen
інфінітив: назва́ти
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я назву́ / назову́ | ми назвемо́ / (назве́м) / назовемо́ / (назове́м) |
2. | ти назве́ш / назове́ш | ви назвете́ / назовете́ |
3. | він/вона назве́ / назове́ | вони назву́ть / назову́ть |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | - |
минулий час: |
ч. | я/ти/він назва́в | ми/ви/вони назва́ли |
ж. | я/ти/вона назва́ла |
с. | воно назва́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | на́званий |
безособовий дієприкметник | на́звано |
дієприслівник | назва́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | назві́мо! / назві́м! / назові́мо! / (назові́м!) |
2 ос. | назви́! / назови́! | назві́ть! / назові́ть! |
...
назбира́ти
назбира́тися
назби́рувати
назби́руватися
на́зва
→ на́званий (#1) ←
→ назва́ний (#2) ←
назва́ти
назва́ти ре́чі свої́м і́менем
назва́тися
на́звисько
...
Написати авторам словника