 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 5
назна́чений (#1)
назна́чений (#2)
назна́чити (#1)
назна́чити (#2)
назначи́ти (2)
назна́чений (#1)
прикметник
bestimmt, festgesetzt, angesetzt, festgelegt; ernannt, eingesetzt, benannt, berufen; vorgeschrieben, angeordnet, verschrieben, verordnet
| чоловічий |
| Зв. | назна́чений |
| Р. | назна́ченого |
| Д. | назна́ченому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | назна́ченим |
| М. | назна́ченому / назна́ченім |
| жіночний |
| Зв. | назна́чена / (назна́ченая) |
| Р. | назна́ченої |
| Д. | назна́ченій |
| Зн. | назна́чену / (назна́ченую) |
| О. | назна́ченою |
| М. | назна́ченій |
| середний |
| Зв. | назна́чене / (назна́ченеє) |
| Р. | назна́ченого |
| Д. | назна́ченому |
| Зн. | назна́чене / (назна́ченеє) |
| О. | назна́ченим |
| М. | назна́ченому / назна́ченім |
| множина |
| Зв. | назна́чені / (назна́ченії) |
| Р. | назна́чених |
| Д. | назна́ченим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | назна́ченими |
| М. | назна́чених |
Komparativ und Superlativ: -
назна́чений (#2)
прикметник
bezeichnet, gekennzeichnet, markiert, gezeichnet
| чоловічий |
| Зв. | назна́чений |
| Р. | назна́ченого |
| Д. | назна́ченому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | назна́ченим |
| М. | назна́ченому / назна́ченім |
| жіночний |
| Зв. | назна́чена / (назна́ченая) |
| Р. | назна́ченої |
| Д. | назна́ченій |
| Зн. | назна́чену / (назна́ченую) |
| О. | назна́ченою |
| М. | назна́ченій |
| середний |
| Зв. | назна́чене / (назна́ченеє) |
| Р. | назна́ченого |
| Д. | назна́ченому |
| Зн. | назна́чене / (назна́ченеє) |
| О. | назна́ченим |
| М. | назна́ченому / назна́ченім |
| множина |
| Зв. | назна́чені / (назна́ченії) |
| Р. | назна́чених |
| Д. | назна́ченим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | назна́ченими |
| М. | назна́чених |
Komparativ und Superlativ: -
назначений zu назна́чити (#1)
дієслово (док., перех.)
bestimmen, festsetzen, ansetzen, festlegen; ernennen, einsetzen, benennen, berufen; vorschreiben, anordnen, verschreiben, verordnen
інфінітив: назна́чити (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я назна́чу | ми назна́чимо / (назна́чим) |
| 2. | ти назна́чиш | ви назна́чите |
| 3. | він/вона назна́чить | вони назна́чать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він назна́чив | ми/ви/вони назна́чили |
| ж. | я/ти/вона назна́чила |
| с. | воно назна́чило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (назна́чений) |
| безособовий дієприкметник | назна́чено |
| дієприслівник | назна́чивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | назна́чмо! |
| 2 ос. | назна́ч! | назна́чте! |
назначений zu назна́чити (#2)
дієслово (док., перех.)
bezeichnen, kennzeichnen, markieren, zeichnen
інфінітив: назна́чити (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я назна́чу | ми назна́чимо / (назна́чим) |
| 2. | ти назна́чиш | ви назна́чите |
| 3. | він/вона назна́чить | вони назна́чать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він назна́чив | ми/ви/вони назна́чили |
| ж. | я/ти/вона назна́чила |
| с. | воно назна́чило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (назна́чений) |
| безособовий дієприкметник | назна́чено |
| дієприслівник | назна́чивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | назна́чмо! |
| 2 ос. | назна́ч! | назна́чте! |
назначений zu назначи́ти (2)
дієслово (док., перех.)
bezeichnen, kennzeichnen, markieren, zeichnen
інфінітив: назначи́ти (2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я назначу́ | ми назначимо́ / (назначи́м) |
| 2. | ти назначи́ш | ви назначите́ |
| 3. | він/вона назначи́ть | вони назнача́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він назначи́в | ми/ви/вони назначи́ли |
| ж. | я/ти/вона назначи́ла |
| с. | воно назначи́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (назначе́ний) |
| безособовий дієприкметник | назначе́но |
| дієприслівник | назначи́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | назначі́мо! / (назначі́м!) |
| 2 ос. | назначи́! | назначі́ть! |
...
назира́ти (#2)
нази́рити
назирну́ти
назнача́ти (#1)
назнача́ти (#2)
￫ назна́чений (#1) ￩
￫ назна́чений (#2) ￩
назна́чити (#1)
назна́чити (#2)
назна́чувати
...
Написати авторам словника