Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
наку́рений
накури́ти (#1)
накури́ти (#2)
наку́рений
прикметник
vollgeraucht, vollgequalmt, verräuchert, mit Rauch / aromatischem Geruch / Weihrauch erfüllt; (in bestimmter / größerer Menge) gebrannt / destilliert
| чоловічий |
| Зв. | наку́рений |
| Р. | наку́реного |
| Д. | наку́реному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | наку́реним |
| М. | наку́реному / наку́ренім |
| жіночний |
| Зв. | наку́рена / (наку́реная) |
| Р. | наку́реної |
| Д. | наку́реній |
| Зн. | наку́рену / (наку́реную) |
| О. | наку́реною |
| М. | наку́реній |
| середний |
| Зв. | наку́рене / (наку́ренеє) |
| Р. | наку́реного |
| Д. | наку́реному |
| Зн. | наку́рене / (наку́ренеє) |
| О. | наку́реним |
| М. | наку́реному / наку́ренім |
| множина |
| Зв. | наку́рені / (наку́ренії) |
| Р. | наку́рених |
| Д. | наку́реним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | наку́реними |
| М. | наку́рених |
Komparativ und Superlativ: -
накурений zu накури́ти (#1)
дієслово (док., перех. та неперех.)
vollrauchen, vollqualmen, verräuchern, mit Rauch / aromatischem Geruch / Weihrauch erfüllen; (in bestimmter / größerer Menge) brennen / destillieren
інфінітив: накури́ти (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я накурю́ | ми наку́римо / (наку́рим) |
| 2. | ти наку́риш | ви наку́рите |
| 3. | він/вона наку́рить | вони наку́рять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він накури́в | ми/ви/вони накури́ли |
| ж. | я/ти/вона накури́ла |
| с. | воно накури́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (наку́рений) |
| безособовий дієприкметник | наку́рено |
| дієприслівник | накури́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | накурі́мо! / (накурі́м!) |
| 2 ос. | накури́! | накурі́ть! |
накурений zu накури́ти (#2)
дієслово (док., неперех.)
Staub aufwirbeln
інфінітив: накури́ти (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я накурю́ | ми наку́римо / (наку́рим) |
| 2. | ти наку́риш | ви наку́рите |
| 3. | він/вона наку́рить | вони наку́рять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він накури́в | ми/ви/вони накури́ли |
| ж. | я/ти/вона накури́ла |
| с. | воно накури́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (наку́рений) |
| безособовий дієприкметник | наку́рено |
| дієприслівник | накури́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | накурі́мо! / (накурі́м!) |
| 2 ос. | накури́! | накурі́ть! |
...
накру́чений
накру́чування
накру́чувати
накру́чувати годи́нник
НАКСУ́
￫ наку́рений ￩
накури́ти (#1)
накури́ти (#2)
наку́рювати (#1)
наку́рювати (#2)
нала́годжений
...
Написати авторам словника