 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
намі́чуваний
намі́чувати
намі́чуваний
прикметник
(etwas, das) markiert / durch Markierungen gekennzeichnet (wird / werden soll); (etwas, das) skizziert / grob entworfen / vorgesehen / ins Auge gefasst / geplant (wird / werden soll)
| чоловічий |
Зв. | намі́чуваний |
Р. | намі́чуваного |
Д. | намі́чуваному |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | намі́чуваним |
М. | намі́чуваному / намі́чуванім |
| жіночний |
Зв. | намі́чувана / (намі́чуваная) |
Р. | намі́чуваної |
Д. | намі́чуваній |
Зн. | намі́чувану / (намі́чуваную) |
О. | намі́чуваною |
М. | намі́чуваній |
| середний |
Зв. | намі́чуване / (намі́чуванеє) |
Р. | намі́чуваного |
Д. | намі́чуваному |
Зн. | намі́чуване / (намі́чуванеє) |
О. | намі́чуваним |
М. | намі́чуваному / намі́чуванім |
| множина |
Зв. | намі́чувані / (намі́чуванії) |
Р. | намі́чуваних |
Д. | намі́чуваним |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | намі́чуваними |
М. | намі́чуваних |
Komparativ und Superlativ: -
намічуваний zu намі́чувати
дієслово (недок., перех.)
markieren, durch Markierung kennzeichnen, abstecken, kerben; skizzieren, grob entwerfen, umreißen; aufzeichnen, vormerken, bestimmen, ins Auge fassen, auf etwas orientieren, festsetzen, festlegen, (im Voraus) planen, vorsehen (für etwas)
інфінітив: намі́чувати
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я намі́чуватиму | ми намі́чуватимемо / (намі́чуватимем) |
2. | ти намі́чуватимеш | ви намі́чуватимете |
3. | він/вона намі́чуватиме | вони намі́чуватимуть |
теперішній час: |
1. | я намі́чую | ми намі́чуємо / (намі́чуєм) |
2. | ти намі́чуєш | ви намі́чуєте |
3. | він/вона намі́чує | вони намі́чують |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | намі́чуючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він намі́чував | ми/ви/вони намі́чували |
ж. | я/ти/вона намі́чувала |
с. | воно намі́чувало |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | намі́чуваний |
безособовий дієприкметник | намі́чувано |
дієприслівник | намі́чувавши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | намі́чуймо! |
2 ос. | намі́чуй! | намі́чуйте! |
...
намі́титися
намі́тка
наміча́ти
наміча́тися
намі́чений
→ намі́чуваний ←
намі́чувати
НАМН́
намо́ва
намо́вити
намо́влений
...
Написати авторам словника