 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
обвʼя́зуваний
обвʼя́зувати
обвʼя́зуваний
прикметник
festgebunden, (um etwas) fest herumgebunden, umwickelt, umbunden; umhäkelt; umstrickt
| чоловічий |
| Зв. | обвʼя́зуваний |
| Р. | обвʼя́зуваного |
| Д. | обвʼя́зуваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | обвʼя́зуваним |
| М. | обвʼя́зуваному / обвʼя́зуванім |
| жіночний |
| Зв. | обвʼя́зувана / (обвʼя́зуваная) |
| Р. | обвʼя́зуваної |
| Д. | обвʼя́зуваній |
| Зн. | обвʼя́зувану / (обвʼя́зуваную) |
| О. | обвʼя́зуваною |
| М. | обвʼя́зуваній |
| середний |
| Зв. | обвʼя́зуване / (обвʼя́зуванеє) |
| Р. | обвʼя́зуваного |
| Д. | обвʼя́зуваному |
| Зн. | обвʼя́зуване / (обвʼя́зуванеє) |
| О. | обвʼя́зуваним |
| М. | обвʼя́зуваному / обвʼя́зуванім |
| множина |
| Зв. | обвʼя́зувані / (обвʼя́зуванії) |
| Р. | обвʼя́зуваних |
| Д. | обвʼя́зуваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | обвʼя́зуваними |
| М. | обвʼя́зуваних |
Komparativ und Superlativ: -
обвʼязуваний zu обвʼя́зувати
дієслово (недок., перех.)
festbinden, (um etwas) fest herumbinden, umwickeln, umbinden; umhäkeln; umstricken
інфінітив: обвʼя́зувати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я обвʼя́зуватиму | ми обвʼя́зуватимемо / (обвʼя́зуватимем) |
| 2. | ти обвʼя́зуватимеш | ви обвʼя́зуватимете |
| 3. | він/вона обвʼя́зуватиме | вони обвʼя́зуватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я обвʼя́зую | ми обвʼя́зуємо / (обвʼя́зуєм) |
| 2. | ти обвʼя́зуєш | ви обвʼя́зуєте |
| 3. | він/вона обвʼя́зує | вони обвʼя́зують |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | обвʼя́зуючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він обвʼя́зував | ми/ви/вони обвʼя́зували |
| ж. | я/ти/вона обвʼя́зувала |
| с. | воно обвʼя́зувало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | обвʼя́зуваний |
| безособовий дієприкметник | обвʼя́зувано |
| дієприслівник | обвʼя́зувавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | обвʼя́зуймо! |
| 2 ос. | обвʼя́зуй! | обвʼя́зуйте! |
...
обворо́жений
обворожи́ти
обворо́жувати
обвʼя́заний
обвʼяза́ти
￫ обвʼя́зуваний ￩
обвʼя́зувати
обганя́ти (#1)
обганя́ти (#2)
обгі́н
обгово́рений
...
Написати авторам словника