 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
обвинува́чуваний (#1)
обвинува́чуваний (#2)
обвинува́чувати
обвинува́чуваний (#1)
прикметник
angeklagt, beschuldigt
| чоловічий |
| Зв. | обвинува́чуваний |
| Р. | обвинува́чуваного |
| Д. | обвинува́чуваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | обвинува́чуваним |
| М. | обвинува́чуваному / обвинува́чуванім |
| жіночний |
| Зв. | обвинува́чувана / (обвинува́чуваная) |
| Р. | обвинува́чуваної |
| Д. | обвинува́чуваній |
| Зн. | обвинува́чувану / (обвинува́чуваную) |
| О. | обвинува́чуваною |
| М. | обвинува́чуваній |
| середний |
| Зв. | обвинува́чуване / (обвинува́чуванеє) |
| Р. | обвинува́чуваного |
| Д. | обвинува́чуваному |
| Зн. | обвинува́чуване / (обвинува́чуванеє) |
| О. | обвинува́чуваним |
| М. | обвинува́чуваному / обвинува́чуванім |
| множина |
| Зв. | обвинува́чувані / (обвинува́чуванії) |
| Р. | обвинува́чуваних |
| Д. | обвинува́чуваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | обвинува́чуваними |
| М. | обвинува́чуваних |
Komparativ und Superlativ: -
обвинува́чуваний (#2)
іменник (unbelebt)
Angeklagter, Beschuldigter
| | однина |
| Зв. | | обвинува́чуваний |
| Р. | | обвинува́чуваного |
| Д. | | обвинува́чуваному |
| Зн. | | обвинува́чуваний |
| О. | | обвинува́чуваним |
| М. | на/в | обвинува́чуваному / обвинува́чуванім |
| | множина |
| Зв. | | обвинува́чувані |
| Р. | | обвинува́чуваних |
| Д. | | обвинува́чуваним |
| Зн. | | обвинува́чувані |
| О. | | обвинува́чуваними |
| М. | на/в | обвинува́чуваних |
обвинувачуваний zu обвинува́чувати
дієслово (недок., перех. та неперех.)
anklagen, beschuldigen; Anklagevertreter sein, die Anklage vortragen
інфінітив: обвинува́чувати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я обвинува́чуватиму | ми обвинува́чуватимемо / (обвинува́чуватимем) |
| 2. | ти обвинува́чуватимеш | ви обвинува́чуватимете |
| 3. | він/вона обвинува́чуватиме | вони обвинува́чуватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я обвинува́чую | ми обвинува́чуємо / (обвинува́чуєм) |
| 2. | ти обвинува́чуєш | ви обвинува́чуєте |
| 3. | він/вона обвинува́чує | вони обвинува́чують |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | обвинува́чуючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він обвинува́чував | ми/ви/вони обвинува́чували |
| ж. | я/ти/вона обвинува́чувала |
| с. | воно обвинува́чувало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | обвинува́чуваний |
| безособовий дієприкметник | обвинува́чувано |
| дієприслівник | обвинува́чувавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | обвинува́чуймо! |
| 2 ос. | обвинува́чуй! | обвинува́чуйте! |
...
обвинува́чена
обвинува́чений (#1)
обвинува́чений (#2)
обвинува́чення
обвинува́чувана
￫ обвинува́чуваний (#1) ￩
￫ обвинува́чуваний (#2) ￩
обвинува́чування
обвинува́чувати
обвинува́чуватися
...
Написати авторам словника