 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
обу́рюваний
обу́рювати (#1)
обу́рювати (#2)
обу́рюваний
прикметник
aufgebracht, erzürnt, empört, entrüstet
| чоловічий |
| Зв. | обу́рюваний |
| Р. | обу́рюваного |
| Д. | обу́рюваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | обу́рюваним |
| М. | обу́рюваному / обу́рюванім |
| жіночний |
| Зв. | обу́рювана / (обу́рюваная) |
| Р. | обу́рюваної |
| Д. | обу́рюваній |
| Зн. | обу́рювану / (обу́рюваную) |
| О. | обу́рюваною |
| М. | обу́рюваній |
| середний |
| Зв. | обу́рюване / (обу́рюванеє) |
| Р. | обу́рюваного |
| Д. | обу́рюваному |
| Зн. | обу́рюване / (обу́рюванеє) |
| О. | обу́рюваним |
| М. | обу́рюваному / обу́рюванім |
| множина |
| Зв. | обу́рювані / (обу́рюванії) |
| Р. | обу́рюваних |
| Д. | обу́рюваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | обу́рюваними |
| М. | обу́рюваних |
Komparativ und Superlativ: -
обурюваний zu обу́рювати (#1)
дієслово (недок., перех.)
aufbringen, erzürnen, empören, entrüsten
інфінітив: обу́рювати (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я обу́рюватиму | ми обу́рюватимемо / (обу́рюватимем) |
| 2. | ти обу́рюватимеш | ви обу́рюватимете |
| 3. | він/вона обу́рюватиме | вони обу́рюватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я обу́рюю | ми обу́рюємо / (обу́рюєм) |
| 2. | ти обу́рюєш | ви обу́рюєте |
| 3. | він/вона обу́рює | вони обу́рюють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | обу́рюючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він обу́рював | ми/ви/вони обу́рювали |
| ж. | я/ти/вона обу́рювала |
| с. | воно обу́рювало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | обу́рюваний |
| безособовий дієприкметник | обу́рювано |
| дієприслівник | обу́рювавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | обу́рюймо! |
| 2 ос. | обу́рюй! | обу́рюйте! |
обурюваний zu обу́рювати (#2)
дієслово (недок., перех.)
zum Einsturz bringen; überschütten, (über jemanden) hereinbrechen lassen
інфінітив: обу́рювати (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я обу́рюватиму | ми обу́рюватимемо / (обу́рюватимем) |
| 2. | ти обу́рюватимеш | ви обу́рюватимете |
| 3. | він/вона обу́рюватиме | вони обу́рюватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я обу́рюю | ми обу́рюємо / (обу́рюєм) |
| 2. | ти обу́рюєш | ви обу́рюєте |
| 3. | він/вона обу́рює | вони обу́рюють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | обу́рюючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він обу́рював | ми/ви/вони обу́рювали |
| ж. | я/ти/вона обу́рювала |
| с. | воно обу́рювало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | обу́рюваний |
| безособовий дієприкметник | обу́рювано |
| дієприслівник | обу́рювавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | обу́рюймо! |
| 2 ос. | обу́рюй! | обу́рюйте! |
...
обу́рити (#2)
обу́ритися (#1)
обу́ритися (#2)
обу́рливий
обу́рливо
￫ обу́рюваний ￩
обу́рювати (#1)
обу́рювати (#2)
обу́рюватися (#1)
обу́рюватися (#2)
обу́х
...
Написати авторам словника