 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
озвірі́лий (#1)
озвірі́лий (#2)
озвірі́ти
озвірі́лий (#1)
прикметник
zum Tier geworden, vertiert, verwildert
| чоловічий |
Зв. | озвірі́лий |
Р. | озвірі́лого |
Д. | озвірі́лому |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | озвірі́лим |
М. | озвірі́лому / озвірі́лім |
| жіночний |
Зв. | озвірі́ла / (озвірі́лая) |
Р. | озвірі́лої |
Д. | озвірі́лій |
Зн. | озвірі́лу / (озвірі́лую) |
О. | озвірі́лою |
М. | озвірі́лій |
| середний |
Зв. | озвірі́ле / (озвірі́леє) |
Р. | озвірі́лого |
Д. | озвірі́лому |
Зн. | озвірі́ле / (озвірі́леє) |
О. | озвірі́лим |
М. | озвірі́лому / озвірі́лім |
| множина |
Зв. | озвірі́лі / (озвірі́лії) |
Р. | озвірі́лих |
Д. | озвірі́лим |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | озвірі́лими |
М. | озвірі́лих |
Komparativ und Superlativ: -
озвірі́лий (#2)
прикметник
wild, verbissen, tierisch, wie ein Tier / Ochse, ochsig
| чоловічий |
Зв. | озвірі́лий |
Р. | озвірі́лого |
Д. | озвірі́лому |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | озвірі́лим |
М. | озвірі́лому / озвірі́лім |
| жіночний |
Зв. | озвірі́ла / (озвірі́лая) |
Р. | озвірі́лої |
Д. | озвірі́лій |
Зн. | озвірі́лу / (озвірі́лую) |
О. | озвірі́лою |
М. | озвірі́лій |
| середний |
Зв. | озвірі́ле / (озвірі́леє) |
Р. | озвірі́лого |
Д. | озвірі́лому |
Зн. | озвірі́ле / (озвірі́леє) |
О. | озвірі́лим |
М. | озвірі́лому / озвірі́лім |
| множина |
Зв. | озвірі́лі / (озвірі́лії) |
Р. | озвірі́лих |
Д. | озвірі́лим |
Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
О. | озвірі́лими |
М. | озвірі́лих |
Komparativ und Superlativ: -
озвірілий zu озвірі́ти
дієслово (док., неперех.)
vertieren, zum Tier werden
інфінітив: озвірі́ти
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я озвірі́ю | ми озвірі́ємо / (озвірі́єм) |
2. | ти озвірі́єш | ви озвірі́єте |
3. | він/вона озвірі́є | вони озвірі́ють |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | - |
минулий час: |
ч. | я/ти/він озвірі́в | ми/ви/вони озвірі́ли |
ж. | я/ти/вона озвірі́ла |
с. | воно озвірі́ло |
активний дієприкметник | озвірі́лий |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | озвірі́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | озвірі́ймо! |
2 ос. | озвірі́й! | озвірі́йте! |
...
озбро́юваний
озбро́ювати
озбро́юватися
озва́тися
озві́рити
→ озвірі́лий (#1) ←
→ озвірі́лий (#2) ←
озвірі́лість
озвірі́ло
озвірі́ти
...
Написати авторам словника