Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
озна́чений
озна́чити
означи́ти (1)
озна́чений
прикметник
bestimmt, festgelegt
| чоловічий |
| Зв. | озна́чений |
| Р. | озна́ченого |
| Д. | озна́ченому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | озна́ченим |
| М. | озна́ченому / озна́ченім |
| жіночний |
| Зв. | озна́чена / (озна́ченая) |
| Р. | озна́ченої |
| Д. | озна́ченій |
| Зн. | озна́чену / (озна́ченую) |
| О. | озна́ченою |
| М. | озна́ченій |
| середний |
| Зв. | озна́чене / (озна́ченеє) |
| Р. | озна́ченого |
| Д. | озна́ченому |
| Зн. | озна́чене / (озна́ченеє) |
| О. | озна́ченим |
| М. | озна́ченому / озна́ченім |
| множина |
| Зв. | озна́чені / (озна́ченії) |
| Р. | озна́чених |
| Д. | озна́ченим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | озна́ченими |
| М. | озна́чених |
Komparativ und Superlativ: -
означений zu озна́чити
дієслово (док., перех.)
bestimmen, bezeichnen, kennzeichnen, markieren, benennen
інфінітив: озна́чити
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я озна́чу | ми озна́чимо / (озна́чим) |
| 2. | ти озна́чиш | ви озна́чите |
| 3. | він/вона озна́чить | вони озна́чать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він озна́чив | ми/ви/вони озна́чили |
| ж. | я/ти/вона озна́чила |
| с. | воно озна́чило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (озна́чений) |
| безособовий дієприкметник | озна́чено |
| дієприслівник | озна́чивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | озна́чмо! |
| 2 ос. | озна́ч! | озна́чте! |
означений zu означи́ти (1)
дієслово (док., перех.)
bestimmen, bezeichnen, kennzeichnen, markieren, benennen
інфінітив: означи́ти (1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я означу́ | ми озна́чимо / (озна́чим) |
| 2. | ти озна́чиш | ви озна́чите |
| 3. | він/вона озна́чить | вони озна́чать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він означи́в | ми/ви/вони означи́ли |
| ж. | я/ти/вона означи́ла |
| с. | воно означи́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (озна́чений) |
| безособовий дієприкметник | озна́чено |
| дієприслівник | означи́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | означі́мо! / (означі́м!) |
| 2 ос. | означи́! | означі́ть! |
...
ознаменува́тися
означ.
означа́льне підря́дне ре́чення
означа́льний
означа́ти
￫ озна́чений ￩
озна́чений арти́кль
озна́ченість
озна́чення
озна́чити
озна́чувати
...
Написати авторам словника