Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
повеліва́ти
дієслово (недок., неперех.)
befehlen, anordnen, anweisen (über tatsächlich / vermeintlich hochgestellte Personen); herrschen, regieren, gebieten (über tatsächlich / vermeintlich hochgestellte Personen)
інфінітив: повеліва́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я повеліва́тиму | ми повеліва́тимемо / (повеліва́тимем) |
| 2. | ти повеліва́тимеш | ви повеліва́тимете |
| 3. | він/вона повеліва́тиме | вони повеліва́тимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я повеліва́ю | ми повеліва́ємо / (повеліва́єм) |
| 2. | ти повеліва́єш | ви повеліва́єте |
| 3. | він/вона повеліва́є | вони повеліва́ють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | повеліва́ючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він повеліва́в | ми/ви/вони повеліва́ли |
| ж. | я/ти/вона повеліва́ла |
| с. | воно повеліва́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | повеліва́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | повеліва́ймо! |
| 2 ос. | повеліва́й! | повеліва́йте! |
...
по-ведме́жи
по-ведме́жому
повезти́ (#1)
повезти́ (#2)
повели́тель
￫ повеліва́ти ￩
повелі́ння
повелі́ти
по́вен
пове́рнений (#1)
пове́рнений (#2)
...
Написати авторам словника