 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Українсько-Німецький Словник = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW,
13.0.0.0)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
позна́чений
позна́чити
позначи́ти (1)
позна́чений
прикметник
bezeichnet, gekennzeichnet, markiert, hervorgehoben, benannt, angegeben
| чоловічий |
| Зв. | позна́чений |
| Р. | позна́ченого |
| Д. | позна́ченому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | позна́ченим |
| М. | позна́ченому / позна́ченім |
| жіночний |
| Зв. | позна́чена / (позна́ченая) |
| Р. | позна́ченої |
| Д. | позна́ченій |
| Зн. | позна́чену / (позна́ченую) |
| О. | позна́ченою |
| М. | позна́ченій |
| середний |
| Зв. | позна́чене / (позна́ченеє) |
| Р. | позна́ченого |
| Д. | позна́ченому |
| Зн. | позна́чене / (позна́ченеє) |
| О. | позна́ченим |
| М. | позна́ченому / позна́ченім |
| множина |
| Зв. | позна́чені / (позна́ченії) |
| Р. | позна́чених |
| Д. | позна́ченим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | позна́ченими |
| М. | позна́чених |
Komparativ und Superlativ: -
позначений zu позна́чити
дієслово (док., перех.)
bezeichnen, kennzeichnen, markieren, hervorheben, benennen, angeben, bestimmen
інфінітив: позна́чити
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я позна́чу | ми позна́чимо / (позна́чим) |
| 2. | ти позна́чиш | ви позна́чите |
| 3. | він/вона позна́чить | вони позна́чать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він позна́чив | ми/ви/вони позна́чили |
| ж. | я/ти/вона позна́чила |
| с. | воно позна́чило |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (позна́чений) |
| безособовий дієприкметник | позна́чено |
| дієприслівник | позна́чивши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | позна́чмо! |
| 2 ос. | позна́ч! | позна́чте! |
позначений zu позначи́ти (1)
дієслово (док., перех.)
bezeichnen, kennzeichnen, markieren, hervorheben, benennen, angeben, bestimmen
інфінітив: позначи́ти (1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я позначу́ | ми позна́чимо / (позна́чим) |
| 2. | ти позна́чиш | ви позна́чите |
| 3. | він/вона позна́чить | вони позна́чать |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він позначи́в | ми/ви/вони позначи́ли |
| ж. | я/ти/вона позначи́ла |
| с. | воно позначи́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (позна́чений) |
| безособовий дієприкметник | позна́чено |
| дієприслівник | позначи́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | позначі́мо! / (позначі́м!) |
| 2 ос. | позначи́! | позначі́ть! |
...
познако́мити
познако́митися
По́знань
познача́ти
познача́тися
￫ позна́чений ￩
позна́чення
позна́чити
позна́читися
по́значка
позна́чувати
...
Написати авторам словника