 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
привла́снюваний
привла́снювати
привла́снюваний
прикметник
sich angeeignet (fremdes Eigentum, Fähigkeiten), an sich genommen, unterschlagen, entwendet
| чоловічий |
| Зв. | привла́снюваний |
| Р. | привла́снюваного |
| Д. | привла́снюваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | привла́снюваним |
| М. | привла́снюваному / привла́снюванім |
| жіночний |
| Зв. | привла́снювана / (привла́снюваная) |
| Р. | привла́снюваної |
| Д. | привла́снюваній |
| Зн. | привла́снювану / (привла́снюваную) |
| О. | привла́снюваною |
| М. | привла́снюваній |
| середний |
| Зв. | привла́снюване / (привла́снюванеє) |
| Р. | привла́снюваного |
| Д. | привла́снюваному |
| Зн. | привла́снюване / (привла́снюванеє) |
| О. | привла́снюваним |
| М. | привла́снюваному / привла́снюванім |
| множина |
| Зв. | привла́снювані / (привла́снюванії) |
| Р. | привла́снюваних |
| Д. | привла́снюваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | привла́снюваними |
| М. | привла́снюваних |
Komparativ und Superlativ: -
привласнюваний zu привла́снювати
дієслово (недок., перех.)
sich aneignen (fremdes Eigentum, Fähigkeiten), an sich nehmen, unterschlagen, entwenden
інфінітив: привла́снювати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я привла́снюватиму | ми привла́снюватимемо / (привла́снюватимем) |
| 2. | ти привла́снюватимеш | ви привла́снюватимете |
| 3. | він/вона привла́снюватиме | вони привла́снюватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я привла́снюю | ми привла́снюємо / (привла́снюєм) |
| 2. | ти привла́снюєш | ви привла́снюєте |
| 3. | він/вона привла́снює | вони привла́снюють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | привла́снюючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він привла́снював | ми/ви/вони привла́снювали |
| ж. | я/ти/вона привла́снювала |
| с. | воно привла́снювало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | привла́снюваний |
| безособовий дієприкметник | привла́снювано |
| дієприслівник | привла́снювавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | привла́снюймо! |
| 2 ос. | привла́снюй! | привла́снюйте! |
...
приві́тність
приві́тно
привла́снений
привла́снення
привла́снити
￫ привла́снюваний ￩
привла́снювання
привла́снювати
привла́снюватися
привне́сення
привнести́
...
Написати авторам словника