Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 4
припусті́мо
припусти́ти (#1)
припусти́ти (#2)
припусти́ти (#3)
припусті́мо
модальне слово
angenommen / gesetzt den Fall dass, meinetwegen, etwa
припустімо zu припусти́ти (#1)
дієслово (док., перех.)
vermuten, annehmen; voraussetzen; wollen, vorhaben, beabsichtigen, vorsehen
інфінітив: припусти́ти (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я припущу́ | ми припу́стимо / (припу́стим) |
| 2. | ти припу́стиш | ви припу́стите |
| 3. | він/вона припу́стить | вони припу́стять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він припусти́в | ми/ви/вони припусти́ли |
| ж. | я/ти/вона припусти́ла |
| с. | воно припусти́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (припу́щений) |
| безособовий дієприкметник | припу́щено |
| дієприслівник | припусти́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | припусті́мо! / (припусті́м!) |
| 2 ос. | припусти́! | припусті́ть! |
припустімо zu припусти́ти (#2)
дієслово (док., перех. та неперех.)
losstürzen, hetzen, das Tempo beschleunigen / forcieren
інфінітив: припусти́ти (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я припущу́ | ми припу́стимо / (припу́стим) |
| 2. | ти припу́стиш | ви припу́стите |
| 3. | він/вона припу́стить | вони припу́стять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він припусти́в | ми/ви/вони припусти́ли |
| ж. | я/ти/вона припусти́ла |
| с. | воно припусти́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | припусти́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | припусті́мо! / (припусті́м!) |
| 2 ос. | припусти́! | припусті́ть! |
припустімо zu припусти́ти (#3)
дієслово (док., неперех.)
anfangen stark zu regnen / gießen / schütten
інфінітив: припусти́ти (#3)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я припущу́ | ми припу́стимо / (припу́стим) |
| 2. | ти припу́стиш | ви припу́стите |
| 3. | він/вона припу́стить | вони припу́стять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він припусти́в | ми/ви/вони припусти́ли |
| ж. | я/ти/вона припусти́ла |
| с. | воно припусти́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | припусти́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | припусті́мо! / (припусті́м!) |
| 2 ос. | припусти́! | припусті́ть! |
...
припусти́ти (#1)
припусти́ти (#2)
припусти́ти (#3)
припусти́тися (#1)
припусти́тися (#2)
￫ припусті́мо ￩
припу́хлість
припу́щений
припу́щення
При́пʼять (#1)
При́пʼять (#2)
...
Написати авторам словника