Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
присво́юваний
присво́ювати
присво́юваний
прикметник
sich angeeignet (fremdes Eigentum, Fähigkeiten), an sich genommen, unterschlagen, entwendet; verliehen (einen Namen / Titel / Grad), zuerkannt, ernannt
| чоловічий |
| Зв. | присво́юваний |
| Р. | присво́юваного |
| Д. | присво́юваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | присво́юваним |
| М. | присво́юваному / присво́юванім |
| жіночний |
| Зв. | присво́ювана / (присво́юваная) |
| Р. | присво́юваної |
| Д. | присво́юваній |
| Зн. | присво́ювану / (присво́юваную) |
| О. | присво́юваною |
| М. | присво́юваній |
| середний |
| Зв. | присво́юване / (присво́юванеє) |
| Р. | присво́юваного |
| Д. | присво́юваному |
| Зн. | присво́юване / (присво́юванеє) |
| О. | присво́юваним |
| М. | присво́юваному / присво́юванім |
| множина |
| Зв. | присво́ювані / (присво́юванії) |
| Р. | присво́юваних |
| Д. | присво́юваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | присво́юваними |
| М. | присво́юваних |
Komparativ und Superlativ: -
присвоюваний zu присво́ювати
дієслово (недок., перех.)
sich aneignen (fremdes Eigentum, Fähigkeiten), an sich nehmen, unterschlagen, entwenden; verleihen (einen Namen / Titel / Grad), zuerkennen, ernennen
інфінітив: присво́ювати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я присво́юватиму | ми присво́юватимемо / (присво́юватимем) |
| 2. | ти присво́юватимеш | ви присво́юватимете |
| 3. | він/вона присво́юватиме | вони присво́юватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я присво́юю | ми присво́юємо / (присво́юєм) |
| 2. | ти присво́юєш | ви присво́юєте |
| 3. | він/вона присво́ює | вони присво́юють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | присво́юючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він присво́ював | ми/ви/вони присво́ювали |
| ж. | я/ти/вона присво́ювала |
| с. | воно присво́ювало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | присво́юваний |
| безособовий дієприкметник | присво́ювано |
| дієприслівник | присво́ювавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | присво́юймо! |
| 2 ос. | присво́юй! | присво́юйте! |
...
присві́йний прикме́тник
присво́єний
присво́єння
присво́їти
присво́їтися
￫ присво́юваний ￩
присво́ювати
присво́юватися (#1)
присво́юватися (#2)
присвя́та
присвяти́ти
...
Написати авторам словника