Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
причини́ти (#1)
причини́ти (#2)
причини́ти (#3)
причини́ти (#1)
дієслово (док., перех.)
anlehnen, angelehnt lassen, nicht fest verschließen / schließen
інфінітив: причини́ти (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я причиню́ | ми причи́нимо / (причи́ним) |
| 2. | ти причи́ниш | ви причи́ните |
| 3. | він/вона причи́нить | вони причи́нять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він причини́в | ми/ви/вони причини́ли |
| ж. | я/ти/вона причини́ла |
| с. | воно причини́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (причи́нений) |
| безособовий дієприкметник | причи́нено |
| дієприслівник | причини́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | причині́мо! / (причині́м!) |
| 2 ос. | причини́! | причині́ть! |
причини́ти (#2)
дієслово (док., перех.)
zufügen, der Grund jemandes Unglücks sein (mutwillig oder nicht)
інфінітив: причини́ти (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я причиню́ | ми причи́нимо / (причи́ним) |
| 2. | ти причи́ниш | ви причи́ните |
| 3. | він/вона причи́нить | вони причи́нять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він причини́в | ми/ви/вони причини́ли |
| ж. | я/ти/вона причини́ла |
| с. | воно причини́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | причини́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | причині́мо! / (причині́м!) |
| 2 ос. | причини́! | причині́ть! |
причини́ти (#3)
дієслово (док., неперех.)
zugeben, zulegen, vergrößern, vermehren, hinzufügen, ergänzen
інфінітив: причини́ти (#3)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я причиню́ | ми причи́нимо / (причи́ним) |
| 2. | ти причи́ниш | ви причи́ните |
| 3. | він/вона причи́нить | вони причи́нять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він причини́в | ми/ви/вони причини́ли |
| ж. | я/ти/вона причини́ла |
| с. | воно причини́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | - |
| безособовий дієприкметник | - |
| дієприслівник | причини́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | причині́мо! / (причині́м!) |
| 2 ос. | причини́! | причині́ть! |
...
приче́тність
причи́на
причи́на і на́слідок
причи́на поже́жі
причи́нений
￫ причини́ти (#1) ￩
￫ причини́ти (#2) ￩
￫ причини́ти (#3) ￩
причи́нна
причи́нний (#1)
...
Написати авторам словника