 | UDEW – Онлайн словник Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
причиня́ти (#1)
причиня́ти (#2)
причиня́ти (#3)
причиня́ти (#1)
дієслово (недок., перех.)
anlehnen, angelehnt lassen, nicht fest verschließen / schließen
інфінітив: причиня́ти (#1)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я причиня́тиму | ми причиня́тимемо / (причиня́тимем) |
2. | ти причиня́тимеш | ви причиня́тимете |
3. | він/вона причиня́тиме | вони причиня́тимуть |
теперішній час: |
1. | я причиня́ю | ми причиня́ємо / (причиня́єм) |
2. | ти причиня́єш | ви причиня́єте |
3. | він/вона причиня́є | вони причиня́ють |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | причиня́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він причиня́в | ми/ви/вони причиня́ли |
ж. | я/ти/вона причиня́ла |
с. | воно причиня́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | причиня́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | причиня́ймо! |
2 ос. | причиня́й! | причиня́йте! |
причиня́ти (#2)
дієслово (недок., перех.)
zufügen, der Grund jemandes Unglücks sein (mutwillig oder nicht)
інфінітив: причиня́ти (#2)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я причиня́тиму | ми причиня́тимемо / (причиня́тимем) |
2. | ти причиня́тимеш | ви причиня́тимете |
3. | він/вона причиня́тиме | вони причиня́тимуть |
теперішній час: |
1. | я причиня́ю | ми причиня́ємо / (причиня́єм) |
2. | ти причиня́єш | ви причиня́єте |
3. | він/вона причиня́є | вони причиня́ють |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | причиня́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він причиня́в | ми/ви/вони причиня́ли |
ж. | я/ти/вона причиня́ла |
с. | воно причиня́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | причиня́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | причиня́ймо! |
2 ос. | причиня́й! | причиня́йте! |
причиня́ти (#3)
дієслово (недок., неперех.)
zugeben, zulegen, vergrößern, vermehren, hinzufügen, ergänzen
інфінітив: причиня́ти (#3)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я причиня́тиму | ми причиня́тимемо / (причиня́тимем) |
2. | ти причиня́тимеш | ви причиня́тимете |
3. | він/вона причиня́тиме | вони причиня́тимуть |
теперішній час: |
1. | я причиня́ю | ми причиня́ємо / (причиня́єм) |
2. | ти причиня́єш | ви причиня́єте |
3. | він/вона причиня́є | вони причиня́ють |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | причиня́ючи |
минулий час: |
ч. | я/ти/він причиня́в | ми/ви/вони причиня́ли |
ж. | я/ти/вона причиня́ла |
с. | воно причиня́ло |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | причиня́вши |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | причиня́ймо! |
2 ос. | причиня́й! | причиня́йте! |
...
причи́нний (#3)
причи́нний звʼязо́к
причи́нність
причи́нно
причи̣нно-наслідко́вий
→ причиня́ти (#1) ←
→ причиня́ти (#2) ←
→ причиня́ти (#3) ←
причі́м (#1)
причі́м (#2)
...
Написати авторам словника