Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 8
про́клятий (#1)
прокля́тий (#2)
прокля́сти
прокля́сти (2)
прокля́сти (3)
проклясти́ (1)
проклясти́ (4)
проклясти́ (5)
про́клятий (#1)
прикметник
verflucht, verdammt, fluchbeladen
| чоловічий |
| Зв. | про́клятий |
| Р. | про́клятого |
| Д. | про́клятому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | про́клятим |
| М. | про́клятому / про́клятім |
| жіночний |
| Зв. | про́клята / (про́клятая) |
| Р. | про́клятої |
| Д. | про́клятій |
| Зн. | про́кляту / (про́клятую) |
| О. | про́клятою |
| М. | про́клятій |
| середний |
| Зв. | про́кляте / (про́клятеє) |
| Р. | про́клятого |
| Д. | про́клятому |
| Зн. | про́кляте / (про́клятеє) |
| О. | про́клятим |
| М. | про́клятому / про́клятім |
| множина |
| Зв. | про́кляті / (про́клятії) |
| Р. | про́клятих |
| Д. | про́клятим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | про́клятими |
| М. | про́клятих |
коротка форма (ч.) про́клят
Komparativ und Superlativ: -
прокля́тий (#2)
прикметник
verflucht, verdammt, fluchbeladen; ärgerlich, störend
| чоловічий |
| Зв. | прокля́тий |
| Р. | прокля́того |
| Д. | прокля́тому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | прокля́тим |
| М. | прокля́тому / прокля́тім |
| жіночний |
| Зв. | прокля́та / (прокля́тая) |
| Р. | прокля́тої |
| Д. | прокля́тій |
| Зн. | прокля́ту / (прокля́тую) |
| О. | прокля́тою |
| М. | прокля́тій |
| середний |
| Зв. | прокля́те / (прокля́теє) |
| Р. | прокля́того |
| Д. | прокля́тому |
| Зн. | прокля́те / (прокля́теє) |
| О. | прокля́тим |
| М. | прокля́тому / прокля́тім |
| множина |
| Зв. | прокля́ті / (прокля́тії) |
| Р. | прокля́тих |
| Д. | прокля́тим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | прокля́тими |
| М. | прокля́тих |
Komparativ und Superlativ: -
проклятий zu прокля́сти
дієслово (док., перех.)
verfluchen, verdammen, verwünschen
інфінітив: прокля́сти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| ж. | я/ти/вона прокляла́ |
| с. | воно прокляло́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | про́клятий |
| безособовий дієприкметник | про́клято |
| дієприслівник | прокля́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| 2 ос. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu прокля́сти (2)
дієслово (док., перех.)
verfluchen, verdammen, verwünschen
інфінітив: прокля́сти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| ж. | я/ти/вона прокляла́ |
| с. | воно прокляло́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | про́клятий |
| безособовий дієприкметник | про́клято |
| дієприслівник | прокля́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| 2 ос. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu прокля́сти (3)
дієслово (док., перех.)
verfluchen, verdammen, verwünschen
інфінітив: прокля́сти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| ж. | я/ти/вона прокляла́ |
| с. | воно прокляло́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | про́клятий |
| безособовий дієприкметник | про́клято |
| дієприслівник | прокля́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| 2 ос. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu проклясти́ (1)
дієслово (док., перех.)
verfluchen, verdammen, verwünschen
інфінітив: проклясти́ (1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| ж. | я/ти/вона прокляла́ |
| с. | воно прокляло́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | про́клятий |
| безособовий дієприкметник | про́клято |
| дієприслівник | прокля́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| 2 ос. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu проклясти́ (4)
дієслово (док., перех.)
verfluchen, verdammen, verwünschen
інфінітив: проклясти́ (1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| ж. | я/ти/вона прокляла́ |
| с. | воно прокляло́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | про́клятий |
| безособовий дієприкметник | про́клято |
| дієприслівник | прокля́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| 2 ос. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
проклятий zu проклясти́ (5)
дієслово (док., перех.)
verfluchen, verdammen, verwünschen
інфінітив: проклясти́ (1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я прокляну́ / проклену́ | ми проклянемо́ / (прокляне́м) / прокленемо́ / (проклене́м) |
| 2. | ти прокляне́ш / проклене́ш | ви проклянете́ / прокленете́ |
| 3. | він/вона прокляне́ / проклене́ | вони прокляну́ть / проклену́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він прокля́в | ми/ви/вони прокляли́ |
| ж. | я/ти/вона прокляла́ |
| с. | воно прокляло́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | про́клятий |
| безособовий дієприкметник | про́клято |
| дієприслівник | прокля́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | прокляні́мо! / прокляні́м! / проклені́мо! / проклені́м! |
| 2 ос. | прокляни́! / проклени́! | прокляні́ть! / проклені́ть! |
...
прокла́стися
проклина́ти
проклі́н
прокля́сти
про́клят
￫ про́клятий (#1) ￩
￫ прокля́тий (#2) ￩
прокля́ття
проковтну́ти
проко́втнутий
...
Написати авторам словника