 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
прогово́рюваний
прогово́рювати
прогово́рюваний
прикметник
ausgesprochen, gesagt, von sich gegeben
| чоловічий |
| Зв. | прогово́рюваний |
| Р. | прогово́рюваного |
| Д. | прогово́рюваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | прогово́рюваним |
| М. | прогово́рюваному / прогово́рюванім |
| жіночний |
| Зв. | прогово́рювана / (прогово́рюваная) |
| Р. | прогово́рюваної |
| Д. | прогово́рюваній |
| Зн. | прогово́рювану / (прогово́рюваную) |
| О. | прогово́рюваною |
| М. | прогово́рюваній |
| середний |
| Зв. | прогово́рюване / (прогово́рюванеє) |
| Р. | прогово́рюваного |
| Д. | прогово́рюваному |
| Зн. | прогово́рюване / (прогово́рюванеє) |
| О. | прогово́рюваним |
| М. | прогово́рюваному / прогово́рюванім |
| множина |
| Зв. | прогово́рювані / (прогово́рюванії) |
| Р. | прогово́рюваних |
| Д. | прогово́рюваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | прогово́рюваними |
| М. | прогово́рюваних |
Komparativ und Superlativ: -
проговорюваний zu прогово́рювати
дієслово (недок., перех. та неперех.)
sagen, sprechen, von sich geben, aussprechen
інфінітив: прогово́рювати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я прогово́рюватиму | ми прогово́рюватимемо / (прогово́рюватимем) |
| 2. | ти прогово́рюватимеш | ви прогово́рюватимете |
| 3. | він/вона прогово́рюватиме | вони прогово́рюватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я прогово́рюю | ми прогово́рюємо / (прогово́рюєм) |
| 2. | ти прогово́рюєш | ви прогово́рюєте |
| 3. | він/вона прогово́рює | вони прогово́рюють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | прогово́рюючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він прогово́рював | ми/ви/вони прогово́рювали |
| ж. | я/ти/вона прогово́рювала |
| с. | воно прогово́рювало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | прогово́рюваний |
| безособовий дієприкметник | прогово́рювано |
| дієприслівник | прогово́рювавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | прогово́рюймо! |
| 2 ос. | прогово́рюй! | прогово́рюйте! |
...
прогнозува́тися
прогности́чний
прогности́чно
прогну́тися
проговори́ти
￫ прогово́рюваний ￩
прогово́рювати
прогодо́вувати
прогодува́ти
проголоси́ти (#1)
проголоси́ти (#2)
...
Написати авторам словника