Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
розʼї́здитися (#1)
розʼї́здитися (#2)
розʼїзди́тися (#3)
розʼї́здитися (#1)
дієслово (док., неперех.)
(durch häufiges Befahren) kaputtgehen, zerfahren (Straße/Weg/Autobahn)
інфінітив: розʼї́здитися (#1)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | - | - |
2. | - | - |
3. | він/вона розʼї́здиться | вони розʼї́здяться |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | - |
минулий час: |
ч. | я/ти/він розʼї́здився / (розʼї́здивсь) | ми/ви/вони розʼї́здилися / (розʼї́здились) |
ж. | я/ти/вона розʼї́здилася / (розʼї́здилась) |
с. | воно розʼї́здилося / (розʼї́здилось) |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | розʼї́здившись |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | - |
2 ос. | - | - |
розʼї́здитися (#2)
дієслово (док., неперех.)
(anfangen) herumzureisen, viel zu fahren, viel zu reisen
інфінітив: розʼї́здитися (#2)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | я розʼї́жджуся / (розʼї́жджусь) | ми розʼї́здимося / (розʼї́здимось) / (розʼї́здимся) |
2. | ти розʼї́здишся | ви розʼї́здитеся / (розʼї́здитесь) |
3. | він/вона розʼї́здиться | вони розʼї́здяться |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | - |
минулий час: |
ч. | я/ти/він розʼї́здився / (розʼї́здивсь) | ми/ви/вони розʼї́здилися / (розʼї́здились) |
ж. | я/ти/вона розʼї́здилася / (розʼї́здилась) |
с. | воно розʼї́здилося / (розʼї́здилось) |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | розʼї́здившись |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | розʼї́здьмося! / (розʼї́здьмось!) |
2 ос. | розʼї́здься! | розʼї́здьтеся! / (розʼї́здьтесь!) |
розʼїзди́тися (#3)
дієслово (недок., неперех.)
(in verschiedene Richtungen) wegfahren / abreisen / mit einem Transportmittel aufbrechen, auseinanderfahren, sich trennen; sich verpassen, einander ausweichen
інфінітив: розʼїзди́тися (#3)
особа | однина | множина |
майбутній час: |
1. | - | ми (розʼїзди́тимемося) / (розʼїзди́тимемось) / (розʼїзди́тимемся) |
2. | - | ви (розʼїзди́тиметеся) / (розʼїзди́тиметесь) |
3. | він/вона (розʼїзди́тиметься) | вони (розʼїзди́тимуться) |
теперішній час: |
1. | - | ми розʼїздимо́ся / (розʼїздимо́сь) / (розʼїзди́мся) |
2. | - | ви розʼїздите́ся / (розʼїздите́сь) |
3. | він/вона розʼїзди́ться | вони розʼїздя́ться |
активний дієприкметник | - |
дієприслівник | розʼїздячи́сь |
минулий час: |
ч. | я/ти/він розʼїзди́вся / (розʼїзди́всь) | ми/ви/вони розʼїзди́лися / (розʼїзди́лись) |
ж. | я/ти/вона розʼїзди́лася / (розʼїзди́лась) |
с. | воно розʼїзди́лося / (розʼїзди́лось) |
активний дієприкметник | - |
пасивний дієприкметник | - |
безособовий дієприкметник | - |
дієприслівник | розʼїзди́вшись |
наказовий спосіб: |
1 ос. | | розʼїзді́мося! / (розʼїзді́мось!) / (розʼїзді́мся!) |
2 ос. | - | розʼїзді́ться! |
...
розʼї́жджувати
розʼї́жджуватися
розʼї́зд
розʼї́здити (#1)
розʼїзди́ти (#2)
→ розʼї́здитися (#1) ←
→ розʼї́здитися (#2) ←
→ розʼїзди́тися (#3) ←
розʼї́сти
розʼї́хатися
...
Написати авторам словника