Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 2
розгви́нчуваний
розгви́нчувати
розгви́нчуваний
прикметник
auseinandergeschraubt, losgeschraubt, gelockert
| чоловічий |
| Зв. | розгви́нчуваний |
| Р. | розгви́нчуваного |
| Д. | розгви́нчуваному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | розгви́нчуваним |
| М. | розгви́нчуваному / розгви́нчуванім |
| жіночний |
| Зв. | розгви́нчувана / (розгви́нчуваная) |
| Р. | розгви́нчуваної |
| Д. | розгви́нчуваній |
| Зн. | розгви́нчувану / (розгви́нчуваную) |
| О. | розгви́нчуваною |
| М. | розгви́нчуваній |
| середний |
| Зв. | розгви́нчуване / (розгви́нчуванеє) |
| Р. | розгви́нчуваного |
| Д. | розгви́нчуваному |
| Зн. | розгви́нчуване / (розгви́нчуванеє) |
| О. | розгви́нчуваним |
| М. | розгви́нчуваному / розгви́нчуванім |
| множина |
| Зв. | розгви́нчувані / (розгви́нчуванії) |
| Р. | розгви́нчуваних |
| Д. | розгви́нчуваним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | розгви́нчуваними |
| М. | розгви́нчуваних |
Komparativ und Superlativ: -
розгвинчуваний zu розгви́нчувати
дієслово (недок., перех.)
auseinanderschrauben, losschrauben, lockern
інфінітив: розгви́нчувати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я розгви́нчуватиму | ми розгви́нчуватимемо / (розгви́нчуватимем) |
| 2. | ти розгви́нчуватимеш | ви розгви́нчуватимете |
| 3. | він/вона розгви́нчуватиме | вони розгви́нчуватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я розгви́нчую | ми розгви́нчуємо / (розгви́нчуєм) |
| 2. | ти розгви́нчуєш | ви розгви́нчуєте |
| 3. | він/вона розгви́нчує | вони розгви́нчують |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | розгви́нчуючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він розгви́нчував | ми/ви/вони розгви́нчували |
| ж. | я/ти/вона розгви́нчувала |
| с. | воно розгви́нчувало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | розгви́нчуваний |
| безособовий дієприкметник | розгви́нчувано |
| дієприслівник | розгви́нчувавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | розгви́нчуймо! |
| 2 ос. | розгви́нчуй! | розгви́нчуйте! |
...
розганя́тися
розгардія́ш
розгвинти́ти
розгвинти́тися
розгви́нчений
￫ розгви́нчуваний ￩
розгви́нчувати
розгви́нчуватися
розгерметиза́ція
розгерметизо́ваний
розгина́ння
...
Написати авторам словника