 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
спричи́нений (#1)
спричи́нений (#2)
спричини́ти
спричи́нений (#1)
прикметник
bedingt, hervorgerufen, verursacht, bewirkt
| чоловічий |
| Зв. | спричи́нений |
| Р. | спричи́неного |
| Д. | спричи́неному |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | спричи́неним |
| М. | спричи́неному / спричи́ненім |
| жіночний |
| Зв. | спричи́нена / (спричи́неная) |
| Р. | спричи́неної |
| Д. | спричи́неній |
| Зн. | спричи́нену / (спричи́неную) |
| О. | спричи́неною |
| М. | спричи́неній |
| середний |
| Зв. | спричи́нене / (спричи́ненеє) |
| Р. | спричи́неного |
| Д. | спричи́неному |
| Зн. | спричи́нене / (спричи́ненеє) |
| О. | спричи́неним |
| М. | спричи́неному / спричи́ненім |
| множина |
| Зв. | спричи́нені / (спричи́ненії) |
| Р. | спричи́нених |
| Д. | спричи́неним |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | спричи́неними |
| М. | спричи́нених |
Komparativ und Superlativ: -
спричи́нений (#2)
іменник (belebt)
Verrückter
| | однина |
| Зв. | | спричи́нений |
| Р. | | спричи́неного |
| Д. | | спричи́неному |
| Зн. | | спричи́неного |
| О. | | спричи́неним |
| М. | на/у | спричи́неному / спричи́ненім |
| | множина |
| Зв. | | спричи́нені |
| Р. | | спричи́нених |
| Д. | | спричи́неним |
| Зн. | | спричи́нених |
| О. | | спричи́неними |
| М. | на/у | спричи́нених |
спричинений zu спричини́ти
дієслово (док., перех.)
bedingen, hervorrufen, verursachen, bewirken, zur Folge haben
інфінітив: спричини́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я спричиню́ | ми спричи́нимо / (спричи́ним) |
| 2. | ти спричи́ниш | ви спричи́ните |
| 3. | він/вона спричи́нить | вони спричи́нять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він спричини́в | ми/ви/вони спричини́ли |
| ж. | я/ти/вона спричини́ла |
| с. | воно спричини́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (спричи́нений) |
| безособовий дієприкметник | спричи́нено |
| дієприслівник | спричини́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | спричині́мо! / (спричині́м!) |
| 2 ос. | спричини́! | спричині́ть! |
...
спри́тний
спри́тник
спри́тність
спри́тніший
спри́тно
￫ спричи́нений (#1) ￩
￫ спричи́нений (#2) ￩
спричи́нення
спричини́ти
спричи́нитися (#1)
...
Написати авторам словника