 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 4
су́джена
су́джений (#1)
суди́ти (#1)
суди́ти (#2)
су́джена
іменник (belebt)
die Vorherbestimmte, die auserwählte Braut, die Versprochene
| | однина |
| Зв. | | су́джена |
| Р. | | су́дженої |
| Д. | | су́дженій |
| Зн. | | су́джену |
| О. | | су́дженою |
| М. | на/у | су́дженій |
| | множина |
| Зв. | | су́джені |
| Р. | | су́джених |
| Д. | | су́дженим |
| Зн. | | су́джених |
| О. | | су́дженими |
| М. | на/у | су́джених |
суджена zu су́джений (#1)
прикметник
geurteilt, beurteilt, eingeschätzt, bewertet; gerichtet, verurteilt, vor Gericht verhandelt
| чоловічий |
| Зв. | су́джений |
| Р. | су́дженого |
| Д. | су́дженому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | су́дженим |
| М. | су́дженому / су́дженім |
| жіночний |
| Зв. | су́джена / (су́дженая) |
| Р. | су́дженої |
| Д. | су́дженій |
| Зн. | су́джену / (су́дженую) |
| О. | су́дженою |
| М. | су́дженій |
| середний |
| Зв. | су́джене / (су́дженеє) |
| Р. | су́дженого |
| Д. | су́дженому |
| Зн. | су́джене / (су́дженеє) |
| О. | су́дженим |
| М. | су́дженому / су́дженім |
| множина |
| Зв. | су́джені / (су́дженії) |
| Р. | су́джених |
| Д. | су́дженим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | су́дженими |
| М. | су́джених |
Komparativ und Superlativ: -
суджена zu суди́ти (#1)
дієслово (недок. і док., перех. та неперех.)
urteilen, beurteilen, einschätzen, bewerten, schließen; richten, verurteilen, vor Gericht verhandeln, zu Gericht sitzen, über jemanden Gericht halten; Schiedsrichter sein, ein Spiel pfeifen, das Spiel leiten
інфінітив: суди́ти (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я суди́тиму | ми суди́тимемо / (суди́тимем) |
| 2. | ти суди́тимеш | ви суди́тимете |
| 3. | він/вона суди́тиме | вони суди́тимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я суджу́ | ми су́димо / (су́дим) |
| 2. | ти су́диш | ви су́дите |
| 3. | він/вона су́дить | вони су́дять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | су́дячи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він суди́в | ми/ви/вони суди́ли |
| ж. | я/ти/вона суди́ла |
| с. | воно суди́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (су́джений) / (суди́мий) |
| безособовий дієприкметник | су́джено |
| дієприслівник | суди́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | суді́мо! / (суді́м!) |
| 2 ос. | суди́! | суді́ть! |
суджена zu суди́ти (#2)
дієслово (недок. і док., перех.)
bestimmen, vorherbestimmen; bestimmt / vorherbestimmt / beschieden sein
інфінітив: суди́ти (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я суди́тиму | ми суди́тимемо / (суди́тимем) |
| 2. | ти суди́тимеш | ви суди́тимете |
| 3. | він/вона суди́тиме | вони суди́тимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я суджу́ | ми су́димо / (су́дим) |
| 2. | ти су́диш | ви су́дите |
| 3. | він/вона су́дить | вони су́дять |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | су́дячи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він суди́в | ми/ви/вони суди́ли |
| ж. | я/ти/вона суди́ла |
| с. | воно суди́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | (су́джений) |
| безособовий дієприкметник | су́джено |
| дієприслівник | суди́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | суді́мо! / (суді́м!) |
| 2 ос. | суди́! | суді́ть! |
...
судді́вство
судді́вський
суддя́
суде́бник
суде́нце
￫ су́джена ￩
су́джений (#1)
су́джений (#2)
су́дження
суди́лище
суди́мий
...
Написати авторам словника