Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Версія
13.0.0.0
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 3
супрово́джуючий (#1)
супрово́джуючий (#2)
супрово́джувати
супрово́джуючий (#1)
прикметник
begleitend, Begleit-
| чоловічий |
| Зв. | супрово́джуючий |
| Р. | супрово́джуючого |
| Д. | супрово́джуючому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | супрово́джуючим |
| М. | супрово́джуючому / супрово́джуючім |
| жіночний |
| Зв. | супрово́джуюча / (супрово́джуючая) |
| Р. | супрово́джуючої |
| Д. | супрово́джуючій |
| Зн. | супрово́джуючу / (супрово́джуючую) |
| О. | супрово́джуючою |
| М. | супрово́джуючій |
| середний |
| Зв. | супрово́джуюче / (супрово́джуючеє) |
| Р. | супрово́джуючого |
| Д. | супрово́джуючому |
| Зн. | супрово́джуюче / (супрово́джуючеє) |
| О. | супрово́джуючим |
| М. | супрово́джуючому / супрово́джуючім |
| множина |
| Зв. | супрово́джуючі / (супрово́джуючії) |
| Р. | супрово́джуючих |
| Д. | супрово́джуючим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | супрово́джуючими |
| М. | супрово́джуючих |
Komparativ und Superlativ: -
супрово́джуючий (#2)
іменник (belebt)
Begleiter, Betreuer
| | однина |
| Зв. | | супрово́джуючий |
| Р. | | супрово́джуючого |
| Д. | | супрово́джуючому |
| Зн. | | супрово́джуючого |
| О. | | супрово́джуючим |
| М. | на/у | супрово́джуючому / супрово́джуючім |
| | множина |
| Зв. | | супрово́джуючі |
| Р. | | супрово́джуючих |
| Д. | | супрово́джуючим |
| Зн. | | супрово́джуючих |
| О. | | супрово́джуючими |
| М. | на/у | супрово́джуючих |
супроводжуючий zu супрово́джувати
дієслово (недок., перех.)
begleiten, geleiten, eskortieren, folgen; versehen
інфінітив: супрово́джувати
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я супрово́джуватиму | ми супрово́джуватимемо / (супрово́джуватимем) |
| 2. | ти супрово́джуватимеш | ви супрово́джуватимете |
| 3. | він/вона супрово́джуватиме | вони супрово́джуватимуть |
| теперішній час: |
| 1. | я супрово́джую | ми супрово́джуємо / (супрово́джуєм) |
| 2. | ти супрово́джуєш | ви супрово́джуєте |
| 3. | він/вона супрово́джує | вони супрово́джують |
| активний дієприкметник | супрово́джуючий |
| дієприслівник | супрово́джуючи |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він супрово́джував | ми/ви/вони супрово́джували |
| ж. | я/ти/вона супрово́джувала |
| с. | воно супрово́джувало |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | супрово́джуваний |
| безособовий дієприкметник | супрово́джувано |
| дієприслівник | супрово́джувавши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | супрово́джуймо! |
| 2 ос. | супрово́джуй! | супрово́джуйте! |
...
супрово́дження
супрово́джуваний
супрово́джування
супрово́джувати
супрово́джуватися
￫ супрово́джуючий (#1) ￩
￫ супрово́джуючий (#2) ￩
супрово́дити
супрово́дитися
супро́ти
...
Написати авторам словника