 | UDEW – Онлайн словник
Українсько-Німецько-Український |
(Ukrainian-German Dictionary = Ukrainisch DEutsches Wörterbuch = UDEW)
Примітка: З повною версією словника ви можете легко читати повні українські тексти німецькою мовою дослівно на своєму комп'ютері з Windows без необхідності шукати їх!
Впишіть слово/словоформу українською або німецькою мовою. Програма розпізнає відмінювані форми слів, наприклад, Європою, говорив тощо.
Знахідки: 6
увілля́тий
вли́ти (#1)
вли́ти (1)
увілля́ти
ули́ти (1)
ули́ти (#2)
увілля́тий
прикметник
eingegossen; eingeflößt; zugeführt, eingegliedert
| чоловічий |
| Зв. | увілля́тий |
| Р. | увілля́того |
| Д. | увілля́тому |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | увілля́тим |
| М. | увілля́тому / увілля́тім |
| жіночний |
| Зв. | увілля́та / (увілля́тая) |
| Р. | увілля́тої |
| Д. | увілля́тій |
| Зн. | увілля́ту / (увілля́тую) |
| О. | увілля́тою |
| М. | увілля́тій |
| середний |
| Зв. | увілля́те / (увілля́теє) |
| Р. | увілля́того |
| Д. | увілля́тому |
| Зн. | увілля́те / (увілля́теє) |
| О. | увілля́тим |
| М. | увілля́тому / увілля́тім |
| множина |
| Зв. | увілля́ті / (увілля́тії) |
| Р. | увілля́тих |
| Д. | увілля́тим |
| Зн. | Зв. чи род. залежно від належності до назв не/істот |
| О. | увілля́тими |
| М. | увілля́тих |
Komparativ und Superlativ: -
увіллятий zu вли́ти (#1)
дієслово (док., перех.)
eingießen; einflößen; zuführen
інфінітив: вли́ти (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я увіллю́ / уллю́ | ми увіллємо́ / (увіллє́м) / уллємо́ / (уллє́м) |
| 2. | ти увіллє́ш / уллє́ш | ви увіллєте́ / уллєте́ |
| 3. | він/вона увіллє́ / уллє́ | вони увіллю́ть / уллю́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він уві́лляв / влив | ми/ви/вони увілля́ли / влили́ |
| ж. | я/ти/вона увілля́ла / влила́ |
| с. | воно увілля́ло / влило́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | увілля́тий / вли́тий |
| безособовий дієприкметник | увілля́то / вли́то |
| дієприслівник | увілля́вши / вли́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | вли́ймо! |
| 2 ос. | влий! | вли́йте! |
увіллятий zu вли́ти (1)
дієслово (док., перех.)
eingießen; einflößen; zuführen
інфінітив: вли́ти (#1)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я увіллю́ / уллю́ | ми увіллємо́ / (увіллє́м) / уллємо́ / (уллє́м) |
| 2. | ти увіллє́ш / уллє́ш | ви увіллєте́ / уллєте́ |
| 3. | він/вона увіллє́ / уллє́ | вони увіллю́ть / уллю́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він уві́лляв / влив | ми/ви/вони увілля́ли / влили́ |
| ж. | я/ти/вона увілля́ла / влила́ |
| с. | воно увілля́ло / влило́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | увілля́тий / вли́тий |
| безособовий дієприкметник | увілля́то / вли́то |
| дієприслівник | увілля́вши / вли́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | вли́ймо! |
| 2 ос. | влий! | вли́йте! |
увіллятий zu увілля́ти
дієслово (док., перех.)
eingießen; einflößen; zuführen, eingliedern
інфінітив: увілля́ти
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я увілля́ю | ми увілля́ємо / (увілля́єм) |
| 2. | ти увілля́єш | ви увілля́єте |
| 3. | він/вона увілля́є | вони увілля́ють |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він увілля́в | ми/ви/вони увілля́ли |
| ж. | я/ти/вона увілля́ла |
| с. | воно увілля́ло |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | увілля́тий |
| безособовий дієприкметник | увілля́то |
| дієприслівник | увілля́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | увілля́ймо! |
| 2 ос. | увілля́й! | увілля́йте! |
увіллятий zu ули́ти (1)
дієслово (док., перех.)
eingießen; einflößen; zuführen
інфінітив: ули́ти (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я увіллю́ / уллю́ | ми увіллємо́ / (увіллє́м) / уллємо́ / (уллє́м) |
| 2. | ти увіллє́ш / уллє́ш | ви увіллєте́ / уллєте́ |
| 3. | він/вона увіллє́ / уллє́ | вони увіллю́ть / уллю́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він уві́лляв / ули́в | ми/ви/вони увілля́ли / улили́ |
| ж. | я/ти/вона увілля́ла / улила́ |
| с. | воно увілля́ло / улило́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | увілля́тий / ули́тий |
| безособовий дієприкметник | увілля́то / ули́то |
| дієприслівник | увілля́вши / ули́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ули́ймо! |
| 2 ос. | ули́й! | ули́йте! |
увіллятий zu ули́ти (#2)
дієслово (док., перех.)
eingießen; einflößen; zuführen
інфінітив: ули́ти (#2)
| особа | однина | множина |
| майбутній час: |
| 1. | я увіллю́ / уллю́ | ми увіллємо́ / (увіллє́м) / уллємо́ / (уллє́м) |
| 2. | ти увіллє́ш / уллє́ш | ви увіллєте́ / уллєте́ |
| 3. | він/вона увіллє́ / уллє́ | вони увіллю́ть / уллю́ть |
| активний дієприкметник | - |
| дієприслівник | - |
| минулий час: |
| ч. | я/ти/він уві́лляв / ули́в | ми/ви/вони увілля́ли / улили́ |
| ж. | я/ти/вона увілля́ла / улила́ |
| с. | воно увілля́ло / улило́ |
| активний дієприкметник | - |
| пасивний дієприкметник | увілля́тий / ули́тий |
| безособовий дієприкметник | увілля́то / ули́то |
| дієприслівник | увілля́вши / ули́вши |
| наказовий спосіб: |
| 1 ос. | | ули́ймо! |
| 2 ос. | ули́й! | ули́йте! |
...
увікові́чення
увікові́чити
увікові́чнити
увікові́чувати
увілля́ти
￫ увілля́тий ￩
уві́льнений
уві́льнення
увільни́ти
увільня́ти
уві́мкнений
...
Написати авторам словника